Самборський Анто́н (Матітьягу) Васи́льович (іврит. מתתיהו סמבורסקי), (20 червня 1991 — 24 липня 2024) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, син головного рабина Києва і України Моше Асмана.
Життєпис Народився Антон 20 червня 1991 в місті Київ, в світській єврейській родині. Мав базову середню освіту. Працював мерчендайзером відділу обслуговування ПраТ «ІДС». Чоловік був членом хасидської релігійної течії ХаБаД, найбільшої єврейської релігійної організації у світі, жив з вірою в серці.
В 10 років лишився сиротою, втративши рідну матір, Антона забрала до себе старенька бабуся, що з часом фізично не мала змоги ним опікуватися і планувала віддати внука в місцеву єврейську школу-інтернат при громаді. Завідувачка закладу розповіла важку історію цієї дитини ребецн Хані, дружині рабина Моше-Реувена Асмана. Вони з чоловіком прийняли рішення всиновити цього єврейського хлопчика. Рідним по крові дітям сказали, що Антон така сама дитина, як вони, і ставитись будуть з однаковою любов’ю.
У 2002 році у віці 11 років, був всиновлений сім'єю Асман. Офіційно його звали Антон Самборський, але йому дали (він взяв під час обряду Брит-міла) єврейське ім'я Матітьягу (лаг.скор.: Мотя або Моті) на честь героїчного лідера повстання Маккавеїв проти імперії загарбників майже 2200 років тому – події, які лягли в основу свята Ханука та свята Маковія.
У 14 років мав вибір, залишитись з сім'єю рабина чи піти, пані Хана згадує:
Через 10 років життя із батьками, вирішив жити самостійно. Він одружився в 2022 році, а в травні 2024 року у нього народилася донька Евеліна. Але через тиждень після народження дитини Мотю призвали до армії. Після швидкого курсу молодого бійця його одразу відправили на передову.
З початком повномасштабної війни боронив країну в складі територіальної оборони, 18 травня 2024 був переведений до 46-ї окремої аеромобільної бригади, де служив на посаді стрільця-помічника гранатометника 9-ї роти 3-го батальйону.
24 липня 2024 року після одного з боїв прийшло офіційне сповіщення дружині головного рабина Моше Асмана, тоді він повідомив, що його прийомний син зник безвісти. Ребе Моше Асман останній раз спілкувався з сином 17 липня.
Свій останній бій 33-річний воїн прийняв поблизу Георгіївки, Покровського району, Донецької області, де загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу 24 липня 2024 року.
12 вересня 2024 року (9 елула за єврейським календарем) о 13.00 в Києві відбулось прощання із полеглим захисником Антоном (Матітьягу) Самборським, у Центральній синагозі Бродського.
Попрощатися з загиблим воїном окрім родини, побратимів, друзів та членів єврейської громади, прийшли посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський, юдейський капелан ЗСУ Давід Мільман, командувач медичними військами України, генерал-майор Анатолій Казмірчук, президент Єврейської Конфедерації України Борис Ложкін, керівниця патронатної служби «Янголи» Олена Толкачова, та інші.
У Антона-Моті лишилась дружина Інна, донька Евеліна, батьки, брати, сестри та близько 20 племінників.
Нагороди та місце поховання
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, відзначений — нагороджений Указом Президента України від 27 листопада 2024 року № 787, орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно). Посмертно нагороджений медаллю «Честь. Слава. Держава» від мера Києва Віталія Кличка. Посмертно нагородили орденом "Хрест Героя" (2025 рік, посмертно)
Поховали захисника за юдейськими традиціями на єврейському кладовищі села Барахти Київської області.
Вшанування
27 серпня 2025 року у єврейському районі Анатевка, що у селі Гнатівка, відбулося відкриття Дому Матітьягу — будівлі, яку Головний рабин України Моше Реувен Асман збудував у пам’ять про свого сина Матітьягу (Антона). Цей центр був зведений для біженців, літніх людей, вдів, сиріт, усіх тих, кому сам Моті завжди прагнув допомогти, таким чином батько, рабин Асман, продовжуватиме справу свого сина - піклуватися про тих, хто цього потребує найбільше Меморіальний стенд на Алеї Слави Голосіївського району міста Київ.З фотографій місця, та публікації від 24 лютого 2026 року в соціальних мережах рабина Асмана, приуроченій Дню Молитви, яку провели християнські священники, імам та сам рабин Асман. Меморіальний стенд на виставці «Під зіркою Давида» у місті Одеса, в музеї присвяченому голокосту (геноциду євреїв) «Територія пам'яті», автором цієї виставки став Павло Козленко.
Див.також
Втрати 46-ї окремої аеромобільної бригади Список євреїв воїнів-учасників російсько-української війни
Посилання
Інтверв'ю для Голос Америки Українською. Прощання з захисником 5 канал. Матітьягу Самборський загинув на фронті Телеканал Прямий Прощання з сином рабина Київ24.news
Примітки