Ульвія Алі (повне ім’я: Ульвія Алі кизи Гулієва; 13 жовтня 1993 року, Гейчай, Азербайджан) — азербайджанська незалежна журналістка, режисерка, правозахисниця та політична ув’язнена; у 2019–2025 роках працювала журналісткою «Голосу Америки» (VoA).

З 2012 року Ульвія Алі висвітлювала всі випадки порушень прав людини в Азербайджані на своїй сторінці в X (Twitter) і привертала до них увагу міжнародних ЗМІ. У публікаціях про ситуацію в Азербайджані у зарубіжній пресі часто посилалися на надану нею інформацію, а також використовували її авторські фото та відеоматеріали.

У лютому 2025 року, після анулювання акредитації журналістів «Голосу Америки», Ульвія Алі не припинила свою професійну діяльність і заявила, що навіть за відсутності незалежних медіа, готових публікувати її матеріали, вона поширюватиме свої репортажі через власну платформу. Після цього вона продовжила публікувати репортажі на своїй сторінці у Facebook.

Три місяці потому, в ніч з 6 на 7 травня 2025 року, її було затримано у справі «Meydan TV», і 7 травня рішенням Хатаїнського районного суду щодо неї було обрано запобіжний захід у вигляді арешту. Їй та іншим затриманим у цій справі було висунуто обвинувачення за статтею 206.3.2 Кримінального кодексу (контрабанда, вчинена групою осіб за попередньою змовою). Ульвія відкинула звинувачення, ще за чотири місяці до арешту заявивши, що не є журналісткою Meydan TV, і пов’язала своє затримання виключно з професійною журналістською діяльністю.

Ряд місцевих і міжнародних правозахисних організацій засудили арешт Ульвії Алі, назвавши його політично вмотивованим, і закликали владу Азербайджану негайно її звільнити.

Наразі вона утримується у Бакинському слідчому ізоляторі Пенітенціарної служби Міністерства юстиції.

Ранні роки Ульвія Алі гизи Гулієва народилася 13 жовтня 1993 року в місті Ґейчай. Провівши кілька місяців із родиною в Баку, вони переїхали до міста Тамбов (Росія). До восьми років Ульвія росла в Росії. У червні 2001 року родина повернулася до Азербайджану.

Ульвія Алі з 17 років активно бере участь у громадсько-політичних процесах. У 2012–2016 роках була членкинею Громадянського руху «NİDA». У цей період двічі обиралася до контрольно-дисциплінарної комісії руху. Також брала активну участь у громадських кампаніях на підтримку заарештованих членів «NİDA». Очолювала кампанію під назвою «Підтримай незаконно заарештованих членів NİDA!».

Неодноразово брала участь в акціях протесту та стикалася з протидією з боку поліції. 26 січня 2013 року була затримана поліцією під час акції «Заберіть зброю від нас!» і звільнена після винесення адміністративного попередження.

У 2015 році на парламентських виборах була уповноваженою представницею кандидата від руху «NİDA» Раміна Гусейнова у виборчому окрузі №18 Наріманов-Нізамі. А на парламентських виборах 2020 року очолювала агітаційну кампанію Тоґрула Веліїва — кандидата від виборчого блоку «Hərəкat» у окрузі №23 Насімі-Сабаїл.

Правозахисна діяльність З 2012 року Ульвія Алі висвітлювала всі випадки порушень прав людини в Азербайджані на своїй сторінці в X (Twitter) і привертала до них увагу міжнародних ЗМІ. Крім того, у публікаціях про ситуацію в Азербайджані в іноземній пресі часто посилалися на надану нею інформацію, а також використовували її авторські фото- та відеоматеріали.

З 2013 року вона здійснювала моніторинг судових процесів над багатьма політичними в’язнями та висвітлювала те, що відбувалося в судах.

Вона також вела моніторинг і висвітлення порушень на президентських виборах 2013, 2018 та 2024 років, парламентських виборах 2015, 2020 та 2024 років, муніципальних виборах 2014, 2019 та 2025 років, а також на референдумі 2016 року.

У 2014 році працювала помічницею юриста Наміза́да Сафарова.

З 2015 року є членкинею журі премії «Нарґіз».

У 2017 році з відзнакою закінчила навчальну програму «Молоді правозахисники» Інституту демократичних ініціатив (IDI).

Співпрацювала з низкою неурядових організацій, таких як Центр моніторингу виборів та навчання демократії (SMDTM), Центр правової допомоги «Benefisiar», ініціативна група «Для жінок».

У 2019 році проходила стажування у США за програмою International Visitor Leadership Program (IVLP).

У 2024 році фотопортрет, зроблений Ульвією Алі, увійшов до фотовиставки «Портрети сили», організованої Фондом Домів прав людини в Норвегії. На фото була зображена азербайджанська юристка, яка спеціалізується на правах людини — Ровшана Рагімова, одна з героїнь виставки.

Ульвія Алі давала інтерв’ю закордонним ЗМІ, особливо напередодні Конференції ООН зі зміни клімату (COP29) у Баку, щоб привернути увагу до проблем із правами людини в країні, стану незалежних медіа та арештів журналістів.

Журналістська діяльність

З 2016 року Ульвія Алі активно займається журналістською діяльністю. У різні роки вона співпрацювала з Азербайджанською службою Радіо Свобода (RFE/RL), «Toplum TV», «Faкt Yoxla», «Miкrosкop Media», «Голос Америки» (VoA), «OC Media» та «JAMnews».

У своїй роботі вона також створювала матеріали для платформ «Fem-Utopia», спрямованої на поширення феміністичних ідей та освітнього контенту азербайджанською мовою на тему фемінізму, а також «Qıy vaar!» — платформи, що публікує новини про ЛГБТ і фемінізм. У своїй журналістській практиці підготувала багато матеріалів, присвячених правам людини, соціальним питанням, правам ЛГБТ і жінок. У 2021 році була удостоєна премії QueerRadar за активну роль у висвітленні ЛГБТ-тематики в Азербайджані. Також проводила тренінги на тему: «Як правильно висвітлювати новини, пов’язані з ЛГБТ-громадянами?»

З 2019 по 2025 роки працювала в Азербайджанській службі радіо «Голос Америки» (VoA). За цей період стала авторкою понад тисячі новин і репортажів, опублікованих і транслюваних на VoA. Вона висвітлювала політичні судові процеси, випадки порушення прав людини, а також мітинги, акції, марші й пікети в Азербайджані. Під час професійної діяльності неодноразово зазнавала затримань, опору з боку поліції та жорстокого поводження.

11 лютого 2020 року під час висвітлення протесту кандидатів у депутати біля будівлі Центральної виборчої комісії (ЦВК) Ульвія Алі разом із колегами — Севіндж Вагіфгизи, Наргіз Абсаламовою та Айгюн Рашид — була затримана поліцією. Внаслідок застосування сили поліцією вона отримала легкі тілесні ушкодження. Репортери без кордонів (RSF) рішуче засудили інцидент і заявили, що азербайджанська влада знищує плюралізм.

14 вересня 2020 року під час висвітлення акції «Свободу Тофікові Ягублу!» біля станції метро «Гянджлик» Ульвія Алі разом із колегою Айсель Умудовою була затримана з вимогою видалити відзнятий матеріал. Проте журналістки відмовилися, і згодом були звільнені.

13 жовтня 2020 року під час інтерв’ю з Гіясом Ібрагімовим, викликаним до Генеральної прокуратури, Ульвія Алі та її колега Наргіз Абсаламова були затримані разом з Ібрагімовим. Після понад годинного затримання у 26-му відділенні поліції Ясамальського району їх звільнили.

4 серпня 2021 року перед будівлею Хазарського районного управління поліції Ульвія Алі була затримана разом із Ельнарою Гасимовою та Наргіз Абсаламовою під час феміністської акції протесту проти вбивства Севіль Магеррамової. Під час затримання до неї було застосовано грубу силу, у відділенні поліції її ображали, а знімальне обладнання було пошкоджено. Попри подані скарги — жодної реакції з боку органів не було.

У лютому 2023 року вона заявила, що новий законопроєкт про медіа, зокрема створення єдиного реєстру, відкриває широкі можливості для обмеження свободи слова. Вона стала однією з 40 журналістів, які підписали позиційний документ, підготовлений незалежними журналістами та медіаекспертами Азербайджану. Після ухвалення цього закону заснувала платформу «Медіа без реєстру» і висвітлювала протести журналістів проти нового законодавства.

У лютому 2025 року, після анулювання акредитацій кореспондентів «Голосу Америки», Ульвія Алі не припинила діяльність і заявила, що, попри відсутність незалежних ЗМІ для публікації матеріалів, вона продовжить ділитися своїми репортажами на особистій платформі. Відтоді вона публікує свої матеріали на особистій сторінці у Facebook і продовжує журналістську діяльність. Арештована 7 травня 2025 року.

Арешт

15 січня 2025 року слідчий Самір Ісмаїлов викликав Ульвію Алі до Головного управління поліції міста Баку для дачі свідчень 16 січня 2025 року. В інтерв'ю Ульвія Алі повідомила, що її допитували близько двох годин у справі «Meydan TV», після чого без жодного пояснення їй заборонили виїзд з Азербайджану. Вона також зазначила, що не є журналісткою «Meydan TV», а кореспонденткою «Голосу Америки», і навіть якби працювала в «Meydan TV», це не є злочином.

Коаліція жінок-журналісток (WPF) засудила рішення уряду Азербайджану заборонити Ульвії Алі покидати країну. У січні Ульвія Алі подала позов до суду щодо заборони на виїзд. Розгляд її скарги розпочався 18 березня у Хатаїнському районному суді Баку, але суддя відклав слухання на квітень, посилаючись на необхідність участі слідчого поліції. Згідно з Міграційним кодексом Азербайджану, свідок не може бути обмежений у виїзді з країни — така заборона може стосуватися лише обвинувачених, заявила Ульвія Алі. Вона назвала заборону необґрунтованою ще й тому, що про обмеження їй повідомили усно. За словами Алі, вона тричі надсилала офіційні запити до столичної поліції з проханням надати рішення про заборону виїзду, проте її звернення ігноруються. 11 квітня Хатаїнський районний суд не задовольнив скаргу Ульвії Алі. За її словами, слідчий Головного управління поліції Баку Фарід Шюкюрлю мотивував це тим, що слідство володіє "важливою інформацією" про причетність до злочинних дій інших осіб, щодо яких триває розслідування. Тому, за словами слідчого, стосовно цих осіб, які наразі мають статус свідків, введено заборону на виїзд. Сама Алі повідомила суду, що її допитали як свідка і з того часу минуло вже три місяці. На її думку, якщо вона не співпрацювала з конкретним ЗМІ, діяльність якого розслідується, то вона не може володіти «важливою інформацією», що стосується справи.

У ніч з 6 на 7 травня 2025 року, близько 04:00, у соціальних мережах з’явилася інформація про затримання Ульвії Алі у зв’язку зі справою «Meydan TV», а також про обшук у її квартирі. За словами її матері Ільхами Гулієвої, доньку жорстоко побили, а квартиру під час обшуку зруйнували — «у моєї доньки аденома в голові, і поліцейський вдарив її по голові. Вони увірвалися в дім, усе зруйнували. Поліція вилучила її особисті речі, конфіскувала комп’ютер і “виявила” понад 6000 євро готівкою». 7 травня Ульвії Алі було висунуто обвинувачення за статтею 206.3.2 Кримінального кодексу Азербайджану (контрабанда, вчинена групою осіб за попередньою змовою). За рішенням судді Хатаїнського районного суду Сулхане Гаджиєвої, щодо неї обрано запобіжний захід — арешт строком на 1 місяць і 29 днів. Коли Ульвію Алі було доставлено до суду, вона, показуючи наручники, голосно заявила: «Руки медіа закуті в кайдани!». За словами адвоката Ульвії Алі, Елвіна Алямова, під час обшуку в її квартирі заявили, що було виявлено 6000 євро. Однак Ульвія Алі заявила, що ці гроші їй не належать і були підкинуті поліцією під час обшуку. Вона також повідомила, що під час затримання її жорстоко побили: «У відділенні поліції вимагали пароль від телефону, і після відмови її кілька разів ударили по голові», — повідомив Алямов. У коментарі для DOXA правозахисниця Гульнара Мехтієва повідомила, що після затримання силовики кілька годин били Ульвію Алі. «Багато ударів по голові, дві поліцейські тягнули за волосся, а один сказав: “Я зруйную твою жіночність” — що можна розцінювати як погрозу сексуальним насильством», — повідомила Мехтієва.

До свого арешту Ульвія Алі залишила листа, в якому попередила про можливість арешту.