Жакоб Паліс-молодший (; , Убераба, Мінас-Жерайс — , Ріо-де-Жанейро) — бразильський математик і професор. Наукові інтереси переважно зосереджувались на динамічних системах і диференціальних рівняннях. Серед інших тем — глобальна стабільність і гіперболічність, біфуркації, атрактори та хаотичні системи.

Біографія Народився в Уберабі, Мінас-Жерайс в сім'ї сирійського іммігранта, а мама мала ліванське походження. У подружжя було вісім дітей (п'ятеро хлопців і три дівчинки), і Жакоб був наймолодшим. Його батько володів великим магазином, підтримував і фінансував навчання своїх дітей. Паліс сказав, що він вже в дитинстві захоплювався математикоюRio Pesquisa .

У 16 років переїхав до Ріо-де-Жанейро, щоб вступити в Університет Бразилії на інженерний факультет. За результатом вступних іспитів посів перше місце, але його не зарахували в університет через вікові обмеження. За рік знову склав вступний іспит до університету, посівши перше місце. Закінчив курс 1962 року з відзнакою й отримав нагороду як найкращий студент.

1964 року переїхав до США. 1966 ророку здобув ступінь магістра математики під керівництвом Стівена Смейла в Каліфорнійському університеті в Берклі, а 1968 року захистив докторську дисертацію на тему «Про дифеоморфізми Морса-Смейла», знову ж таки під керівництвом Смейла.

1968 року повернувся до Бразилії та став дослідником у Національному інституті чистої та прикладної математики у Ріо-де-Жанейро, Бразилія. З 1973 року обіймав в інституті постійну посаду професора і був директором з 1993 по 2003 рік. Був генеральним секретарем Всесвітньої академії наук з 2004 по 2006 рік, а 2006 року обраний її президентом й обіймав цю посаду до грудня 2012 року. З 1999 по 2002 рік також був президентом Міжнародного математичного союзу. Був президентом Бразильської академії наук з 2007 по 2016 рік. Паліс був науковим керівником понад сорока аспірантів з більш ніж десяти країн, зокрема Артура Оскара Лопеса, Рікардо Маньє, Велінгтона де Мело, Карлоса Густаво Морейру, Енріке Пухальса та Марсело Віану.

Смерть Помер 7 травня 2025 року в лікарні Ріо-де-Жанейро у 85 років. Перебував у лікарні з березня. Причину смерті не оприлюднювали.

Нагороди та відзнаки Був іноземним членом кількох академій наук, зокрема Національної академії наук СШАJacob Palis, Jr. , Французької академії наук, Німецької національної академії наук Леопольдіни, Національної академії дей-Лінчей. 2005 року нагороджений орденом Почесного легіону.

Був членом Норвезької академії наук. 2010 року нагороджений премією Бальцана за фундаментальний внесок у математичну теорію динамічних систем, яка стала основою для багатьох застосувань у різних наукових дисциплінах, як-от вивчення коливаньNotices of the AMS, Volume 58, Number 1, pages 66 and 67. 1988 року став лавреатом премії TWAS.

Вибіркові публікації

On Morse-Smale Dynamical Systems, Topology 19, 1969 (385—405). Structural Stability Theorems, with S. Smale, Proceedings of the Institute on Global Analysis, American Math. Society, Vol. XIV, 1970 (223—232). Cycles and Bifurcations Theory, with S. Newhouse, Asterisque 31, Société Mathématique de France, 1976 (44–140). The Topology of Holomorphic Flows near a Singularity, with C. Camacho and N. Kuiper, Publications Math.Institut Hautes Études Scientifiques 48, 1978 (5–38). Moduli of Stability and Bifurcation Theory, Proceedings of the International Congress of Mathematicians, Helsinki, 1978 (835—839). Stability of Parameterized Families of Gradient Vector Fields, with F. Takens, Annals of Mathematics 118, 1983 (383—421). doi:10.2307/2006976 Cycles and Measure of Bifurcation Sets for Two-Dimensional Diffeomorphisms, with F. Takens, Inventiones Mathematicae 82, 1985 (397—422). doi:10.1007/BF01388862 Homoclinic Orbits, Hyperbolic Dynamic and Fractional Dimensions of Cantor Sets (Lefschetz Centennial Conference) Contemporary Mathematics — American Mathematical Society, 58, 1987 (203—216). Hyperbolicity and Creation of Homoclinic Orbits, with F.Takens, Annals of Mathematics 125, 1987 (337—374). doi:10.2307/1971313 On the C1 Omega-Stability Conjecture, Publications Math. Institut Hautes Études Scientifiques, 66, 1988 (210—215). Bifurcations and Global Stability of Two-Parameter Families of Gradient Vector Fields with M. J. Carneiro, Publications Math. Institut Hautes Études Scientifiques 70, 1990 (103—168). «Homoclinic Tangencies for Hyperbolic Sets of Large Hausdorff Dimension», with J. C. Yoccoz, Acta Mathematica 172, 1994, pp. 91–136. High Dimension Diffeomorphisms Displaying Infinitely Many Sinks, with M. Viana, Annals of Mathematics 140, 1994 (207—250). doi:10.2307/2118546 A Global View of Dynamics and a Conjecture on the Denseness of Finitude of Attractors. Astérisque. France:, v. 261, pp. 339–351, 2000. Homoclinic tangencies and fractal invariants in arbitrary dimension, with C. Moreira and M. Viana, C R Ac Sc Paris., 2001. doi:10.1016/S0764-4442(01)02085-7 Nonuniformily hyperbolic horseshoes unleashed by homoclinic bifurcations and zero density of attractors, with J.-C. Yoccoz, C R Ac Sc Paris., 2001.

Книги

Geometric Theory of Dynamical Systems, with W. de Melo. Springer-Verlag, 1982; also published in Portuguese, Russian and Chinese. Hyperbolicity and Sensitive-Chaotic Dynamics at Homoclinic Bifurcations, Fractal Dimensions and Infinitely Many Attractors, with F. Takens. Cambridge Univ. Press, 1993; Second Edition, 1994.

Примітки

Посилання