Юрій Сергійович Крівченко (25 серпня 1935, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область — 11 травня 2025, Дніпро) — радянський та український вчений-металург, інженер-сталеплавильник. Академік Академії інженерних наук України. Лауреат Державної премії України (2002).
Біографія Народився 25 серпня 1935 року в місті Дніпродзержинську.
У 1958 році закінчив Московський інститут сталі за спеціальністю «металургія чорних металів».
У 1958—1961 роках — науковий співробітник ЦНДІ чорної металургії СРСР.
У 1961—1968 роках — керівник конверторної групи центральної заводської лабораторії, заступник секретаря парткому, заступник директора заводу «Криворіжсталь». У 1968—1969 роках — 2-й секретар, у 1969—1978 роках — 1-й секретар Дзержинського райкому КПУ (Кривий Ріг).
З 1978 року працював в інституті «Укрдіпромез»: у 1978—1988 роках — головний інженер, з 1988 року — директор.
Делегат XXIV з'їзду КПРС, XXV з'їзду КПУ.
Помер 11 травня 2025 рокуhttps://dv-gazeta.info/dneprnews/pomer-vidomiy-dniprovskiy-vcheniy-metalurg.html.
Наукова діяльність Фахівець у галузі металургії. Автор 55 наукових праць, 4 книг, 20 винаходів. Академік Академії інженерних наук України.
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки (16 грудня 2002) — за розробку та реалізацію енерго- та ресурсозберігаючих технологічних циклів виробництва конкурентоспроможних металовиробів на основі комплексу печей-ковшів та машин безперервного лиття заготовок; Орден Жовтневої Революції; Орден Трудового Червоного Прапора; Заслужений працівник промисловості України (1994) ; Премія Ради Міністрів СРСР (1990); Орден «За заслуги» (Україна) 3-й (13 травня 1998) та 2-й (16 липня 2009) ступенів; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР; Грамота Президії Верховної Ради УРСР.
Примітки
Джерела
Крівченко Юрій Сергійович // Енциклопедія Криворіжжя : у 2 т. / Сост. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — Т. 1. А—К. — 704 с. : іл., портр. — 2600 экз. — ISBN 966-96328-1-1 (т. 1. А—К).</span>
Посилання