Надморський ландшафтний парк () — ландшафтний парк у Поморському воєводстві Польщі, один із перших парків цього типу в країні. Заснований 5 січня 1978 року з метою охорони цінних природних ландшафтів південного узбережжя Балтійського моря.
Загальна інформація Площа парку становить 18 804 га, з них 7 452 га — суходіл, а 11 352 га — водна акваторія внутрішньої частини Пуцької затоки. Буферна зона (отуліна) займає 17 540 га. Парк розташований у межах Пуцького повіту Поморського воєводства і охоплює: міста: Хель, Ястарня, Владиславово, Пуцьк; ґміни: Крокова, Пуцьк, Косаково.
Природа Ландшафти У парку представлені всі основні типи морського південного узбережжя Балтійського моря.
Флора Парк характеризується високим біорізноманіттям: галофільні та псамофільні угруповання; реліктові види, зокрема малина арктична (Rubus chamaemorus); Восковниця європейська (Myrica gale) — східна межа ареалу.
Близько 40% території вкрито сосновими лісами (чорничний бір).
Фауна Хельський півострів — важливий маршрут сезонної міграції птахів. У затоці масово зимують качкові. Серед гніздових видів — лєчак, устрицеїд, огар, жовта плиска. У минулому тут гніздився побережник морський (Calidris alpina schinzii).
Охорона природи На території парку створено: 13 природних резерватів, зокрема: «Розевський мис», «Солоні Луки», «Бєлава», «Бека», «Мехелінські Луки», «Хельські дюни»; 4 екологічні угіддя; 1 геологічну пам’ятку природи; 8 об’єктів Natura 2000 (2 пташині території та 6 оселищних територій).
У 1994 році парк включено до міжнародної системи охоронюваних природних територій Балтійського моря ( HELCOM BSPA) Офіційний сайт Надморського ландшафтного парку..
Історія Доісторичний період Найдавніші археологічні знахідки датуються 9 тис. до н. е. (мезоліт). У бронзовому віці виникли перші постійні поселення, пов’язані з лужицькою культурою. Близько 400 р. до н. е. сформувалась оксивська культура, яка вела торгівлю з Римом.
Середньовіччя На початку Середньовіччя виникали укріплення, зокрема на Горі Замковій біля озера Жарновецького. Формується мережа поселень, які перебували під контролем монастирів, шляхти або корони.
Найдавніші письмові згадки: 1145 — Пуцьк (грод), 1178 — Мжежино, 1198 — Хель, 1215 — Жарновець, 1270–1400 — Карвіа, Хлапово, Тупадли, Крокова, Ястарня, 1570 — Кузьниця, 1589 — Рева Jankowski W. Znakowane szlaki piesze..
Примітки