Ріхард Габермель (; 19 листопада 1890, Лаубах — 5 квітня 1980, Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе) — німецький метеоролог і військовий чиновник, доктор природничих наук (18 січня 1921), міністерський диригент і генерал-майор запасу люфтваффе.

Біографія Під час навчання в Гіссенському університеті в 1909 році став членом студентського братства «Германія-Гіссен»Paul Wentzcke: Burschenschafterlisten. Zweiter Band: Hans Schneider und Georg Lehnert: Gießen – Die Gießener Burschenschaft 1814 bis 1936. Görlitz 1942, R. Germania. Nr. 567.. З червня 1912 року до січня 1914 року — асистент у Метеорологічному геофізичному інституті у Франкфурті. Потім він недовгий час працював метеорологом-консультантом у Deutsche Luftschiff AG у Франкфурті, а з квітня 1914 по травень 1915 року — в армійській авіації в Берліні. В травні 1915 року призваний на військову службу, остання посада — лейтенант резерву і ад'ютант командування метеорологічної станції. З кінця 1918 року до середини 1920 року він працював у гессенській шкільній системі, а потім до середини 1928 року був учителем метеорології. З квітня 1922 року він був старшим викладачем артилерійського училища та завідувачем метеорологічної обсерваторії в Ютербозі. В 1927/28 роках — член Німецької народної партії. З червня 1929 до травня 1933 року — викладач метеорології в Берліні та допоміжний консультант з метеорології в Імперському міністерстві економіки. 1 травня 1933 року вступив у НСДАП (квиток №2 593 074)Bundesarchiv R 9361-IX KARTEI/12791336. З травня 1933 року — консультант з метеорології та безпеки польотів в Імперському міністерстві авіації. В червні 1935 року підвищений до керівника групи. З січня 1937 року — консультант з метеорології і начальник відділу Імперського міністерства авіації, з лютого 1939 року — начальник Імперського метеорологічного управління, у створенні якого зіграв ключову роль. З серпня 1939 року по квітень 1945 року — президент Імперської служби погоди. 14 квітня 1945 року взятий у полон американськими військами в Ганау, з 9 травня 1945 року утримувався в Трент-парку. Успішно пройшов денацифікацію. 17 травня 1948 року звільнений з полону.

З вересня 1948 року — заступник начальника метеорологічної служби французької зони окупації Німеччини. З квітня 1949 року — начальник метеорологічного бюро в Нойштадті-ан-дер-Вайнштрассе, з жовтня 1951 року — начальник відділу в центральному управлінні Німецької метеорологічної служби (DWD) у Бад-Кіссінгені. В листопаді 1952 року тимчасово відряджений в центральний офіс у Франкфурті та в метеорологічне управління Фрайбурга. З січня 1953 року — віцепрезидент DWD. В лютому 1954 року вийшов на пенсію.

Звання

Навчальний радник (1 квітня 1922) Старший урядовий радник (1 квітня 1933) Міністерський радник (1 грудня 1934) Міністерський диригент (1 серпня 1939)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. На знак визнання його підтримки Німецької антарктичної експедиції 1938/39 на його честь було названо пік Габермеля у Новій Швабії. Імперський орден Ярма та Стріл (Іспанія; 20 березня 1941) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)

Примітки