Павлодарська область утворена в січні 1938 рокуДень рождения Павлодарской области на Gorodpavlodar.kz . Обласний центр — місто Павлодар, розташований на березі Іртиша, найбільшої річки Казахстану.
Область розташована на північному сході Республіки Казахстан і межує на півночі — з Омською, північному сході — з Новосибірською, на сході — з Алтайським краєм Російської Федерації, на півдні — із Східноказахстанською та Карагандинською областями, на заході з Акмолинською та Північноказахстанською областями Республіки Казахстан.
Географія Вигідне розташування дозволяє зв'язуватися області з іншими державами і областями Казахстану по Південно-Сибірській і Середньосибірській залізницях, автомобільних, авіаційних, електронних, трубопровідних та річкових видах транспорту.
Велику частину області займає степова рівнина, яку казахи спрадавна називали Сариарка (в перекладі «Жовта рівнина»), — Золотий степ (Казахський дрібносопковик). Вона і справді зберігає в собі величезні багатства. На території області знаходиться Баянаульський національний парк — перлина Павлодарського Приіртишшя, одне з найкрасивіших місць Республіки Казахстан. Гори, соснові ліси, тваринний світ, озера Жасибай, Торайгир, Сабиндиколь справляють незабутнє враження. Тут знаходиться найбільша зона відпочинку і місце паломництва туристів зі всіх кінців Казахстану і Росії.
Клімат Клімат Павлодарської області різко-континентальний, характеризується холодною тривалою зимою (5,5 місяців), спекотним і коротким літом (3 місяці).
Адміністративний поділ +№Район, міські адміністраціїПлоща,км²Населення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009)Населення,осіб (2021)ЦентрАОНП 1 Аккулинський район 8082,17 27702 19653 14593 12637 Аккули 10 23 2 Актогайський район 9778,01 29452 21056 15114 13169 Актогай 7 31 3 Баянаульський район 18507,75 38162 32985 28296 24022 Баянаул 13 38 4 Железинський район 7667,72 35785 26293 17849 15454 Железинка 12 32 5 Іртиський район 10190,20 41741 33129 20853 17379 Іртиськ 12 27 6 Майський район 18106,54 23667 16859 12601 10645 Коктобе 11 22 7 Павлодарський район 5842,19 37826 30799 27123 26826 Павлодар 13 36 8 Теренкольський район 6752,17 42180 31666 22208 20234 Теренколь 12 28 9 Успенський район 5494,16 31016 21395 13254 12624 Успенка 7 20 10 Щербактинський район 6848,66 37871 28967 21866 19246 Шарбакти 7 27 1 Аксуська міська адміністрація 8013,58 85958 73165 67665 72363 Аксу 7 33 2 Екібастузька міська адміністрація 18876,02 162178 151704 142511 146374 Екібастуз 11 29 3 Павлодарська міська адміністрація 633,21 351216 319312 338542 365782 Павлодар 3 8+
Найбільші населені пункти Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб: +№Населений пунктНаселення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009)Населення,осіб (2021) 1 Павлодар 330748 300503 317289 333190 2 Екібастуз 134627 127197 125012 129748 3 Аксу 47067 42264 41677 51866 4 Павлодарське 4398 4541 5319 10613+
Населення Населення — 756755 осіб (2021, 742475 у 2009, 806983 у 1999, 944754 у 1989).
Останніми роками демографічна ситуація в Павлодарській області характеризується збільшенням природного приросту населення (абсолютне число дітей, що народилися, в Павлодарській області збільшилося з 8,7 тис. 1999 року до 9,7 тис. 2003 року, що більше приблизно на 11,1 %). За станом на 1 січня 2004 року — 154,3 тисяч дітей у віці від 0-14 років (20,7 % від загальної чисельності), осіб у віці від 15-59 років — 498,1 тис. (66,8 %), літніх людей у віці 60 років і старше — 92,8 тисяч осіб (12,5 %).
В області проживають представники понад 70 національностей — казахи, росіяни, українці, німці, татари, білоруси та інші. За період 1999-04 рр. чисельність казахів в Павлодарській області зросла на 2,6 %. Питома вага міського населення — 64 %.
Зміна чисельності населення:Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року , Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Населення 748 651 745 238 743 826 742 911 744 860 746 454 Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Населення 742 276 744 363 746 163 747 055 749 154
Економіка Павлодарська область — один з головних індустріальних регіонів Казахстану. Історично тут сформувався один з найбільших в економічному просторі СНД територіально-виробничий комплекс з оптимальним поєднанням традиційно складних виробництв і підприємств, що займаються освоєнням мінеральної і вуглеводневої сировини.
Величезний природно-ресурсний потенціал області, наявність розвиненої виробничої і соціальної інфраструктури, високий науково-технічний потенціал, її місцеположення між Центральною Азією і Сибіром привертають пильну увагу промисловців і підприємців різних країн і континентів.
Крім того, до цих показників економічного рівня можна додати і інші привабливі галузі регіону: розвинена банківська сфера, динамічний розвиток малого і середнього бізнесу, наявність фахівців високого класу, сучасна транспортно-комунікаційна інфраструктура, присутність іноземних інвесторів, наявність державних програм розвитку. На території Павлодарської області склався багатогалузевий індустріальний комплекс.
Промисловий потенціал регіону визначають великі експортноорієнтовані промислові компанії. Ними виробляється вугілля, електро- і теплоенергія, глинозем, феросплави. На долю області припадає близько 7 % промислового виробництва Республіки, близько 70 % республіканського видобутку вугілля, 3/4 республіканського виробництва феросплавів, близько 40 % республіканського виробництва електроенергії і нафтопродуктів. В області є достатній потенціал для розвитку підприємств хімічної, машинобудівної і металообробної галузей.
В області активно діє близько 5 тис. підприємств різної форми власності. Найбільш великі з них: АТ «Алюміній Казахстану», філія «Аксуський завод феросплавів» АТ ТНК «Казхром», ТОО «Багатир Аксес Комір», АТ «Євроазіатська енергетична корпорація», АТ «Павлодарський нафтохімічний завод», АТ «Казахстантрактор», АТ «Павлодарський машинобудівний завод», АТ «Павлодарський картонно-руберойдовий завод» і багато інших. Більшість з них добре відомі не лише в республіці, але і за її межами.
Крім того, регіон має в своєму розпорядженні сировинну базу і виробничі потужності по переробці сільгосппродуктів. Енергетичне серце Казахстану — найбільші електростанції Екібастузські, Аксуська ГРЕС, а також череда великих теплостанцій, які обслуговують енергоємкі підприємства Павлодарського промислового комплексу. Безперечною перевагою цих електростанцій є близькість до вугільних джерел і споживачів електричної і теплової енергії.
Чимала роль в області приділяється і сільському господарству. Площу сільськогосподарських угідь регіону становить 11,2 млн га. Основною оброблюваною в області культурою є пшениця — близько половини площі посівів. Біля 15-17 % посівів припадає на інші зернові. Крім того, в області культивуються картопля, овочеві і баштанні культури.
Створений в області промисловий потенціал зумовив необхідність розширення транспортних комунікацій і транспортно-економічних зв'язків. Областю є складний транспортно-комунікаційний вузол: тут беруть початок найбільший казахстанський нафтопровід на південь країни (у місто Шимкент), лінії далеких передач електроенергії в різні регіони Казахстану і Росії, канал Іртиш — Караганда.
Історія
Археологічні дослідження вказують на те, що в Приіртиш'ї ще в доісторичні часи жили численні племена. Сліди стоянок давньої людини знайдені в Баянаульському районі, на березі Іртиша. Знайдені кам'яні знаряддя, кремнієві наконечники стріл і списів. Проходили тисячоліття, змінювалися культури різних племен. Тут кочували кимаки, усуні, кангли, наймани.
Перші експедиції на територію сучасного Павлодарського Пріїртиш'я почалися відразу ж після зміцнення державної влади в Сибіру і установи Тобольської губернії.
Прабатько Павлодару — поштовий форпост Коряковський виник на березі Іртиша 1720 року. 1838 року форпост був перетворений в однойменну станицю, а 1861 року — в місто Павлодар. Тоді ж, на початку 19-го століття намітився підйом сільського господарства, розвиток галузей по переробці сільськогосподарської сировини, гірничої справи. З другої половини 19-го століття ведеться розробка видобутку вугілля в Екібастузі, видобуток солі на озерах Коряковське і Великий Калкаман.
У першій половині 20-го століття з будівництвом залізниці Кулунда-Павлодар (1923) і розвитком судноплавства на Іртиші, господарство розвивається швидкими темпами. Павлодар, що став обласним центром 1938 року, виявився на перехресті судноплавної річки Іртиш і залізниці, отримав надійний зв'язок з Екібастузом, Уралом, Сибіром. Це послужило подальшому розвитку економіки міста і області. На місці дрібних майстерень виросли великі промислові підприємства.
З 1956 року Павлодар став одним з центрів освоєння цілинних і царинних земель. В результаті підйому цілини посівні площі області збільшилися в десятки разів. Видобуток вугілля і освоєння цілини дали потужний поштовх розвитку продуктивних сил Павлодарської області.
26 грудня 1960 року Павлодарська область увійшла до складу новоствореного Цілинного краю.
З 1949 по 1962 рік південь території Павлодарської області, входив в склад Семіпалатинського ядерного полігону.
Вигідне економіко-географічне положення, багатющі ресурси, наявність транспортних доріг, каналу Іртиш-Караганда сприяло тому, що в 1957 році був створений Павлодар-Екібастузський територіально-промисловий комплекс, до складу якого увійшли Павлодар, Екібастуз, Аксу (Єрмак). На основі дешевого Екібастузського вугілля створена енергетична база і отримали розвиток нові галузі промисловості: чорна і кольорова металургія, машинобудування, алюмінієва, нафтопереробна і хімічна.
Сьогодні Павлодарська область виділяється серед всіх областей високим промисловим потенціалом, має багатогалузеве сільське господарство, повністю забезпечує себе продуктами сільського господарства. Тут отримали розвиток всі види транспорту, окрім морського, і всі галузі невиробничої сфери.
Природні багатства
Область займає одне з провідних місць в мінерально-сировинному комплексі Республіки Казахстан.
Загальна вартість балансових запасів твердих корисних копалини Павлодарського Приіртиш'я оцінюється в 460 мільярдів доларів. Це — вугілля і самі різні метали, включаючи золото, будівельні матеріали і багато що інше. Частина родовищ давно і успішно розробляється, на інших ведуться додаткові геолого-розвідувальні роботи, уточнюються реальні обсяги корисних копалини, умови видобутку.
У Павлодарській області зосереджено більш за третину всіх вугільних запасів Казахстану. Найбільші з родовищ — Екібастузське і Майкубенське, які зберігають, відповідно, 10,5 мільярда і 2,2 мільярда тонн енергетичної сировини. Перспективні для освоєння і дев'ять інших родовищ із загальним запасом вугілля близько трьох млрд тонн.
Особливість більшості всіх цих родовищ в тому, що вугілля в них залягає неглибоко місцями його пласти виходять прямо на поверхню землі. Через це видобуток виробляється відкритим способом. За перші півстоліття освоєння Екібастузського басейну здобуто понад 2 мільярди тонн вугілля.
Підготовлено до освоєння найбільше мідно-порфірне родовище «Бощекуль». Руди тут залягають близько від поверхні землі і містять в промисловій концентрації не лише мідь, але і молібден, срібло, інші коштовні метали. Загальні запаси міді у всіх родовищах складають три з половиною мільйони тонн.
Майже в 150 тонн оцінюються прогнозовані запаси родовищ золото, яке окрім цього дорогоцінного металу, містить також срібло, мідь, цинк, барит. Ці метали добуваються в основному (близько 300 тисяч тонн руди на рік, з якої виплавляється 300 кілограмів золота, п'ять тонн срібла і 500 тонн цинку (на 2004 рік)) на Майкаїнському родовищі.