Абдурахман Дадабайович Дадабаєв (, місто Канібадам, тепер Таджикистан — , місто Москва, Російська Федерація) — радянський таджицький державний діяч, секретар ЦК КП Таджикистану, голова Таджицької республіканської ради профспілок. Депутат Верховної ради Таджицької РСР 9—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис Народився в родині службовця Дадабая Джурабаєва. У 1951 році закінчив середню школу в місті Канібадамі.

У 1951—1956 роках — студент гірничого факультету Середньоазіатського політехнічного інституту в Ташкенті.

У 1956—1958 роках — інженер планово-попереджувального ремонту, механік уранової шахти Ленінабадського гірничохімічного комбінату; механік шахти на підприємстві Міністерства середнього машинобудування СРСР у місті Красногорську Ташкентській області.

У 1958 році — інженер-методист вищих технічних курсів Ташкентської Ради народного господарства.

У жовтні 1958—1961 роках — інженер, начальник відділу енергетики та газифікації, начальник Управління газифікації Міністерства комунального господарства Таджицької РСР.

Член КПРС з 1961 року.

У 1961—1963 роках — заступник міністра комунального господарства Таджицької РСР.

У травні 1963 — травні 1965 року — заступник завідувача промислово-транспортного відділу ЦК КП Таджикистану.

У травні 1965 — 1966 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Душанбинської міської ради депутатів трудящих.

У 1966—1969 роках навчався у Вищій дипломатичній школі Міністерства закордонних справ СРСР у Москві.

У 1969—1972 роках — перший секретар посольства СРСР в Афганістані.

У 1972 — 22 листопада 1973 року — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП Таджикистану.

22 листопада 1973 — 17 вересня 1983 року — секретар ЦК КП Таджикистану. На цій посаді займався роботою промисловості, транспорту, зв'язку, торгівлі, побутового обслуговування та планово-фінансових органів Таджицької РСР.

У вересні 1983 — грудні 1987 року — голова Таджицької республіканської ради профспілок.

22 грудня 1987 — 3 серпня 1991 року — секретар ЦК КП Таджикистану. Одночасно голови Комісії ЦК КП Таджикистану з питань соціально-економічної політики.

З серпня 1991 до 1992 року — старший радник президента Республіки Таджикистан за особливими дорученнями. Разом із групою депутатів Верховної ради Таджикистану був у заручниках в опозиціонерів.

У 1992—1997 роках — президент Науково-промислового союзу Таджикистану.

З 1997 року — на пенсії в місті Душанбе.

Помер 16 березня 2019 року в Москві.

Нагороди і звання орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медалі

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984