2013 (MMXIII) — невисокосний рік, що почався у вівторок 1 січня та закінчився у вівторок 31 грудня за григоріанським календарем. 2013-й рік нашої ери, 13-й рік III тисячоліття та XXI століття, а також четвертий з 2010-х років десятиліття. Проголошений ООН Міжнародним роком водного співробітництва
Події кібератака на банки США січень, б/д — зламано поштові акаунти журналістів М. Найєма, С. Лещенка, політиків Є. Тимошенко (її зламували й раніше — 31.07.2012Продается компромат на Евгению Тимошенко), Г. Немирі, С. Власенка
Політика, вибори 1 січня— Україна почала головувати в Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ) та в Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) 1 січня — Ірландія на півроку очолила Європейський Союз 5 січня — Махмуд Аббас видав указ про перейменування Палестинської національної адміністрації в Державу Палестина 20 січня — більшість австрійських виборців на референдумі проголосували за збереження загальної військової повинності в країні. 22 січня — парламентські вибори в Ізраїлі 23 січня — кандидати, що підтримують короля і чинну владу, отримали переконливу перемогу на парламентських виборах в Йорданії, основна опозиційна сила «Фронт ісламської дії» бойкотував вибори 26 січня — Мілош Земан переміг на перших прямих виборах президента Чехії 28 січня — королева Нідерландів Беатрикс зреклася престолу на користь старшого сина, принца Віллема-Александера 29 січня — колишній начальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач за вбивство Георгія Гонгадзе засуджений до довічного ув'язнення 8 лютого — Вищий адміністративний суд України скасував депутатські повноваження Павла Балоги та Олександра Домбровського 17 лютого — в Еквадорі чинний президент Рафаель Корреа вже в першому турі обраний на третій строк, його Соціалістична партія перемогла на виборах у парламент. 18 лютого — чинний президент Вірменії Серж Саргсян переміг на президентських виборах 24 лютого — кандидат від опозиційної правої партії «Демократичний собор» Нікос Анастасіадіс обраний президентом Кіпру. 24-25 лютого — дострокові парламентські вибори в Італії не виявили певного переможця. Демократична партія в союзі з маленькою партією «Sel» отримала лише трохи більше голосів (29,5 %), ніж коаліція партії Берлусконі з «Лігою Півночі» (29,1 %). У той же час величезного успіху добилася партія «Рух п'яти зірок» (25,5 %), очолювана актором-коміком Беппе Грілло, і це сплутало карти італійських політиків. Двозначні результати виборів викликали кризу керівництва ДП і відставку її політичного секретаря Е. Берсані. 4 березня — президентські вибори в Кенії виграв віце-прем'єр країни Ухуру Кеніятта 13 березня — Папою Римським обраний аргентинець, архієпископ Буенос-Айреса Хорхе Маріо Бергольйо, понтифік взяв собі ім'я Франциск 14 березня — на сесії Всекитайських зборів народних представників Сі Цзиньпін обраний новим керівником КНР 15 березня — Лі Кецян призначений прем'єр-міністром КНР 22 березня — Ізраїль вибачився перед Туреччиною за дії, що призвели до загибелі її громадян під час штурму «Флотилії свободи» у 2010 році 6 квітня — на виборах президента Чорногорії переміг чинний глава країни Філіп ВуяновичФіліпа Вуяновича знову обрано президентом Чорногорії 7 квітня — Президент України Віктор Янукович підписав указ про помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та екс-міністра охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука 13 квітня — чинний парламент Центральноафриканської республіки проголосував за призначення лідера повстанського руху «Селека» Мишеля Джотодія на посаду тимчасового президента країни 20 квітня — італійський парламент обрав Джорджо Наполітано на посаду президента країни, Наполітано став першим обраним вдруге на цей пост. 21 квітня — Орасіо Картес обраний новим президентом Парагваю 27 квітня — правоцентристська опозиція перемогла в Ісландії на парламентських виборах 30 квітня — принц Оранський Віллем-Александер став королем Нідерландів 30 квітня — італійський парламент висловив довіру урядові на чолі з прем'єр-міністром, лівим католиком, Енріко Леттою . Крім міністрів від ДП і НС, в уряд увійшли також представники «Громадянського вибору» — центристського угруповання, яке під час виборчої кампанії і перший час по ній очолював Маріо Монті. 5 травня — на парламентських виборах у Малайзії переміг Національний фронт — правляча коаліція, яка перебуває при владі 56 років, що минули з моменту здобуття країною незалежності від Великої Британії 11 травня — на парламентських виборів у Пакистані перемогла Пакистанська мусульманська ліга Наваза Шарифа. Це вперше з часу незалежності країни в 1947 році громадянський уряд після завершення терміну повноважень передає владу демократично обраним наступникам, доти зазвичай зміна влади відбувалася внаслідок військового путчу 12 травня — на дострокових парламентських виборах в Болгарії партія Громадяни за європейський розвиток Болгарії (ГЕРБ) отримала 97 місць, Коаліція за Болгарію на чолі з Болгарською соціалістичною партією — 84, Рух за права і свободи — 36 і партія «Атака» — 23 з 240 депутатських місць у Народних зборах 15 червня — вже у першому турі президентських виборів в Ірані переміг Хассан Рухані 17 червня — прем'єр-міністр Чехії Петр Нечас пішов у відставку після низки арештів чеських чиновників за звинуваченнями у корупції та зловживанні владою. 23 червня — Соціалістична партія перемогла на парламентських виборах в Албанії 25 червня — Емір Катару шейх Хамад бен Халіфа Аль Тані зрікся престолу на користь наслідного принца свого сина шейха Таміма бен Хамада Аль Тані 26 червня — чинний президент Монголії Цахіагійн Елбегдорж переміг на виборах голови державиПрезидента Монголії переобрали на другий термін 27 червня — Кевін Радд вибраний головою Лейбористської партії Австралії і обійняв посаду прем'єр-міністра країни 1 липня — Литва на півроку стала головувати у Раді Європейського Союзу 1 липня — Хорватія стала 28-м членом Євросоюзу 3 липня — в Єгипті стався військовий переворот, президент Мухаммед Мурсі заарештований 18 липня — суд у Кірові засудив російського опозиціонера Олексія Навального до 5 років в'язниці за розкрадання майна «Кировлеса» 21 липня — король Бельгії Альберт II зрікся престолу на користь свого сина, наслідного принца Філіпа 24 липня — у Болгарії протестувальники впродовж восьми годин держали в облозі будівлю парламенту, де перебувало близько 100 депутатів, міністри та представники профспілок, поліція силою прорвала блокаду 27 липня — у Кувейті пройшли треті за півтора року парламентські вибори 30 липня — дві палати парламенту та чотири асамблеї провінцій Пакистану обрали новим 12-м президентом країни Мамнуна Хуссейна , висуванця правлячої партії Пакистанська мусульманська ліга, котра перемогла на травневих парламентських виборах 31 липня — у Зімбабве пройшли президентські, парламентські та регіональні вибори вибори: переможцем президентських виборів став чинний президент 89-річний Роберт Мугабе, партія Мугабе Африканський національний союз Зімбабве Патріотичний фронт (ZANU-PF) отримала дві третини місць в парламенті 2 серпня — після скандалу з прослуховуванням Німеччина скасувала угоди з США і Великою Британією, які дозволяли західним союзникам ФРН вести стеження на їхній території 5 серпня — у Туреччині оголосили вирок у справі «Ергенекон»: з 275 підсудних виправдали лише 21, інших визнали винними у спробі державного перевороту. Екс-голову генштабу збройних сил Туреччини Ілкера Башбуха, лідера Робітничої партії Туреччини Догу Перінчека та кількох генералів у відставці засудили до довічного ув'язнення 9 серпня — чеський уряд Їржі Руснока подав у відставку. 11 серпня — президентом Малі обраний екс-прем'єр Ібрагім Бубакар Кейта, за нього віддали голоси майже 78 % виборців 14 серпня — сотні вбитих і тисячі поранених в Каїрі після розгону силовиками таборів протестувальників проти військового перевороту 21 серпня — суд Каїра звільнив з-під варти скинутого президента Єгипту Хосні Мубарака 7 вересня — опозиційна Ліберально-Національна коаліція Тоні Ебботта здобула перемогу на парламентських виборах в Австралії 8 вересня — на виборах у Норвегії Партія праці прем'єра Єнса Столтенберга та її союзники програли правоцентристам під проводом Консервативної партії 22 вересня — консервативний блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу, який очолює канцлер Анґела Меркель, переміг на виборах у бундестаг Німеччини 22 вересня — громадяни Швейцарії на референдумі проголосували за збереження загального призову на військову службу 23 вересня — суд Єгипту постановив заборонити діяльність Братів-мусульман на території країни]У Єгипті заборонили діяльність «Братів-мусульман» 29 вересня — владна коаліція соціал-демократів та консерваторів перемогла на парламентських виборах в Австрії 2 жовтня — Гамбія вийшла з «неоколоніальної» британської Співдружності націй 9 жовтня — чинний президент Азербайджану Ільхам Алієв переобраний на третій термін 20 жовтня — у Люксембурзі на дострокових парламентських виборах перемогла партія християнських демократів чинного прем'єра Жана-Клода Юнкера 21 жовтня — теракт у Волгограді, вибух пасажирського автобуса, загинули 6 людей, 32 постраждали. 26 жовтня — на парламентських виборах у Чехії перемогла соціал-демократична партія на чолі з Богуславом Соботкою 27 жовтня — на президентських виборах у Грузії вже в першому турі переміг кандидат від урядової коаліції Грузинська мрія Георгій Маргвелашвілі 6 листопада — опубліковані результати експертизи інституту радіофізики у швейцарській Лозанні, де протягом року досліджувалися останки засновника і першого голови Палестинської національної адміністрації, підтвердили отруєння Ясіра Арафата (пом. 2004) полонієм 6 листопада — Емомалі Рахмон вчетверте переміг на виборах президента Таджикистану, набравши 83,6 % голосів виборців 16 листопада — Абдула Ямін Абдул Гаюм переміг у другому турі президентських виборів у Мальдівській Республіці 24 листопада — представники Ірану, США, Китаю, Великої Британії, Росії, Франції і Німеччини досягли угоди про ядерну програму Тегерана на переговорах у Женеві 24 листопада — у Києві відбувся стотисячний Євромайдан проти рішення уряду зупинити інтеграцію з ЄС Ніч на 30 листопада — Силовий розгін Євромайдану в Києві 8 грудня — Києвом пройшов Марш мільйонів — друге народне віче Євромайдану; на Бессарабці знесли пам'ятник Леніну. 13 грудня — дядько Кім Чен Ина Чан Сон Тхек був страчений за звинуваченням у спробі повалення державної влади. Він вважався другою за могутністю людиною в Північній Кореї 15 грудня — колишня президент Чилі Мішель Бачелет знову обрана на цю посаду 31 грудня — влада Єгипту ухвалила рішення накласти арешт на активи 572 лідерів руху «Брати-мусульмани»
Збройні конфлікти 11 січня — Франція ввела військовий контингент у Малі для участі у операції проти ісламістських повстанців на півночі країни 12 січня — невдачею завершилася операція французьких військових з розвідувальної служби DGSE зі звільнення свого агента Деніса Аллекса з рук сомалійського угруповання Джамаат аль-Шабааб 17 січня — алжирська армія у ході військової операції біля газового родовища Ін-Аменас на сході країни звільнила з полону ісламістів 600 осіб 30 січня — ізраїльська авіація завдала удару по сирійських цілях, уперше з початку громадянської війни в цій країні 31 січня — урядова армія Малі за підтримки французьких військ зайняла усі великі міста на півночі країни, котрі від квітня перебували під контролем повстанців 24 лютого — 11 африканських держав і ООН підписали в столиці Ефіопії Аддис-Абебі рамкову угоду про направлення в Демократичну Республіку Конго військ Анголи, Замбії, Зімбабве, Лесото, Малаві, Маврикію, Намібії, Танзанії, ПАР для протидії повстанцям з «Руху 23 березня» (М23) 23 березня — Робітнича партія Курдистану офіційно оголосила про припинення вогню в протистоянні з турецькою владою