«Він не хотів вбивати…» () — грузинський радянський фільм кінорежисера Георгія Шенгелая, знятий за мотивами роману А. Пурцеладзе «Маци Хватія» і народними переказами.

Сюжет У фільмі оповідається історія легендарного грузинського месника XIII століття, благородного розбійника Маці Хвітія, який мужньо виступив проти княжого свавілля.

Дії відбуваються у Грузії XVIII століття. На обрії з'явилася турецька фелюга і обличчя людей на березі стають похмурими: поява чужих не обіцяє нічого гарного. Так з перших же кадрів на екрані з'являється атмосфера тривоги, недобре передчуття.

Клаптик землі, стара хатина, добрий кінь — нічого більше не треба від життя герою фільму — Маці Хвітія. У нього є старий батько, сестри, улюблена дівчина Ека і вірний друг Кочойя. Але настає мить, коли цьому щастю приходить кінець: правителька країни княгиня Дадіані побажала узяти Маці в свою свиту. Той мав зухвалість відмовитися. І запалав, підпалений людьми Дадіані, будинок Маці. Убитий батько. Сестри викрадені. А Еку, дивом вирвану з рук княжих прислужників, довелося заховати в гірському селищі неприступної Сванетії. Лише Кочойя залишився поряд з Маці. І, як зацьковані звіри, озираючись, чекаючи пострілу в спину, вирушають друзі з рідних місць. Тепер у них єдина дорога — до знаменитого Омара Марганія, розбійника, який спустошує володіння князів Дадіані. Лише так зможе розплатитися Маці за заподіяне йому зло…

Актори

Алек Габечава — Маці Хвітія Манана Абазадзе — Ека Георгій Кавтарадзе — Кочойя Додо Абашидзе — Омар Марганія Резо Хобуа — Dzgvibi Васо Цуладзе — Khvicha Ліана Асатіані — Gurandukhti Георгій Геловані — Mouravi Кахі Кавсадзе — Принц Д. Купарадзе — Священик Зураб Кіпшидзе — Кочойя молодший Тіна Чарквіані М. Дондоладзе Бондо Гогінава М. Джанджгава К. Мджаванадзе Д. Окросцварідзе Коте Толорая Л. Вачнадзе

Нагороди Приз кінофестивалю республік Закавказзя й України (Тбілісі, 1967) за найкращий героїко-романтичний фільм на історичному матеріалі (Георгій Шенгелая). Приз «Золота газель» і пам'ятний диплом участі у міжнародному кінофестивалі середземноморських країн у Танжері (1968) (Георгій Шенгелая).

Посилання