Валлонія () — богиня давньоримської релігії, яка відповідала за долини (від латинського vallis — "долина"). Вона була однією з багатьох божеств, які опікувалися конкретними функціями, місцями або етапами життя. Ця система відображала надзвичайну деталізацію та точність у римській релігійній практиці.
Функція та значення Валлонія здійснювала опіку над долинами, забезпечуючи їхню родючість та безпеку. У римському пантеоні існувало багато божеств, які асоціювалися з конкретними елементами ландшафту, такими як гори (наприклад, Югатінус для гірських хребтів), поля (Русіна для ферм) та пагорби (Коллатіна для схилів). Це свідчить про глибокий зв'язок римлян з природою та їхнє вірування в те, що кожен її аспект перебуває під божественним наглядом. Подібні божества відповідали за специфічні потреби, що виникали в процесі землеробства та використання природних ресурсів.
Джерела Основні відомості про Валлонію походять з праць ранніх християнських авторів. Ці автори часто використовували переліки таких божеств для критики політеїстичних вірувань римлян, намагаючись показати їхню абсурдність. Проте, саме ці критичні твори є цінним джерелом інформації для сучасних вчених, оскільки християнські апологети посилалися на праці римських антикварів, зокрема Марка Теренція Варрона, чиї релігієзнавчі дослідження були основним джерелом про традиційні римські культи.
Зокрема, Августин Блаженний у знаковій праці "Про Град Божий" згадує Валлонію, коли критикує римлян за те, що вони не могли довірити турботу про свої землі одному богу:"Вони навіть не вважали, що турботу про їхні землі слід доручати якомусь одному богу: але вони довірили свої ферми Русіні; гірські хребти — Югатінусу; над схилами вони поставили богиню Коллатіну; над долинами — Валлонію."Таким чином, праця Августина підтверджує існування Валлонії як богині долин і є одним з найважливіших джерел для її вивчення.
Література