Генріх Фюхтбауер, з 9 травня 1915 року — Ріттер фон Фюхтбауер (; 3 квітня 1879, Нюрнберг — 11 грудня 1947, Розенгайм) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.

Біографія 14 липня 1897 року вступив дворічним добровольцем в 14-й піхотний полк Баварської армії. З 1 березня 1898 по 5 лютого 1899 року навчався у військовому училищі Мюнхена, з 1 жовтня 1905 по 30 вересня 1908 року — у Військовій академії. З 1 серпня 1909 по 1 березня 1911 року — ад'ютант батальйону свого полку. З 23 вересня по 1 жовтня 1911 року виконував обов'язки допоміжного інструктора військового училища Мюнхена.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призначений ад'ютантом 9-ї, потім 11-ї піхотної бригади. 9 травня 1915 року поранений. ПІсля тривалого лікування з 10 червня по 7 липня 1916 року виконував обов'язки командира 2-го батальйону 10-го резервного піхотного полку. З 10 вересня 1916 року — ад'ютант 1-ї резервної дивізії. З 17 жовтня 1916 року — ад'ютант і кадровий офіцер головнокомандування 1-го резервного корпусу. 12 травня 1917 року переданий в розпорядження сухопутних військ як командир батальйону і 14 травня відряджений в 1-шу резервну дивізію. З 23 травня 1917 року — командир 3-го батальйону 3-го резервного піхотного полку. З 21 серпня 1917 року — офіцер Генштабу при головнокомандуванні 3-го армійського корпусу.

11 лютого 1919 року відправлений в чотиримісячну відпустку. З 7 липня 1919 року — інструктор офіцерського училища Мюнхена. З 30 вересня 1919 року служив в штабі 2-го батальйону 47-го піхотного полку, з 1 жовтня 1920 року — в штабі 46-го піхотного полку. 1 жовтня 1921 року переведений в 21-й піхотний полк і наступного дня призначений командиром роти. З 28 грудня 1921 року служив в штабі 4-ї дивізії. З 1 квітня 1924 року — інструктор піхотного училища Ордруфа. З 1 жовтня 1924 року — командир 3-го батальйону 20-го піхотного полку. З 1 лютого 1928 року служив в штабі 21-го піхотного полку. 21 січня 1929 року звільнений у відставку. В 1934 році запропонував Імперському військовому міністерству проєкт розробленої ним наступальної зброї — так званого «Мідгардського змія», який мав мати довжину 524 метри і важити близько 60 000 тонн. Концепція полягала в тому, щоб рити до 100 метрів у глибину крізь землю, використовуючи бур на кінці та гусеничний привід, щоб закладати міни під бункерами чи гаванями. Зрештою, проєкт був відхилений як нездійсненний.

3 жовтня 1939 року призваний в 21-й запасний піхотний батальйон і відряджений у допоміжне головнокомандування 13-го армійського корпусу. З 20 травня 1940 року — міський комендант Нюрнберга-Фюрта. 26 червня 1940 року відряджений в 592-гу вищу польову комендатуру. З 7 липня 1940 року — начальник командного штабу військової адміністрації в Північно-Східній Франції. З 1 червня 1941 року — комендант 568-ї (Невер), з 19 червня 1942 року — 669-ї польової комендатури (Ліон). З 13 грудня 1942 року — начальник 590-го головного штабу зв'язку і комендант 590-ї польової комендатури (Вільфранш-сюр-Сон). З 1 серпня по 30 вересня 1943 року перебував в командному резерві, після чогого більше не отримав призначень. 31 грудня 1943 року звільнений у відставку. В серпні 1945 року взятий в полон. В липні 1947 року звільнений.

Звання

Унтерофіцер (17 жовтня 1897) Фенріх портупеї (25 січня 1898) Лейтенант (10 березня 1899) Оберлейтенант (28 жовтня 1909) Гауптман (1 жовтня 1913) Майор (28 травня 1918) Оберстлейтенант (1 лютого 1924) Оберст (1 грудня 1928) Генерал-майор до розпорядження (1 вересня 1941)

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (9 травня 1915) Почесний хрест ветерана війни з мечами Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Посилання

Біографія. Біографічні дані. Фотографії і нагороди.