Травоколі́рникЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( Chevrolat, 1863) — рід жуків з родини Скрипунових, який налічує понад 300 відомих видів, розповсюджених головно у палеарктиці і східних палеотропіках.
Молекулярна філогенія Дані молекулярної філогенії за 5-ма генами 12S RNA, 16S rRNA, COI, 18S rRNA і 28S rRNA вказують на поліфілетичність роду травоколірник у його класичних межах, визначених морфологічними ознакамиZamoroka A.M. (2021) Is Clytini monophyletic? The evidence from five-gene phylogenetic analysis. Proceedings of the State Natural History Museum 37, 191-214. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.191-214. Загалом, види роду Chlorophorus на філогенетичних деревах перемішані із видами роду Demonax, утворюючи численні відмежовані клади і глибокі парафілії. Однак результати аналізу повних мітохондрієвих геномів (без врахування ядрових геномів) 21-го виду демонструють монофілетичність роду ChlorophorusFu, Z., Chen, L., Tian, L., Wang, Z., & Li, Z. (2024). Comparative Mitogenomics in the Genus Chlorophorus (Coleoptera: Cerambycidae) and Its Phylogenetic Implications. Insects, 16(1), 8. https://doi.org/10.3390/insects16010008. Майбутні широкомасштабні молекулярні дослідження роду зможуть пролити більше світла на філогенію роду травоколірник.
Поширення В Українських Карпатах поширено три види: Кліт-травоколірник мінливий (Chlorophorus varius Müller, 1766) Кліт-травоколірник Гербста (Chlorophorus herbsti Brahm, 1790) Кліт-травоколірник фіґурний (Chlorophorus figuratus Scopoli, 1763)
Примітки
Література Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37; Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51; Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127; Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // II міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252; Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання Систематика роду на порталі BioLib (англ.)