Громадська безпека (, ) — органи правопорядку Чехословаччини в 1945—1991 роках. Одна з двох складових Корпусу національної безпеки, до якого входила також Державна безпека.

Історія

15 липня 1991 року на основі Громадської безпеки шляхом реформування створено поліцію Чехії, відповідно до Закону 283/1991.

Устрій Правоохоронна організація поділялася на власне громадську безпеку, дорожньо-патрульну службу, органи слідства (тяжкі злочини, судова експертиза) і відділ безпеки інфраструктури (охорона важливих будівель і споруд тощо). Діяли обласні, районні, міські та місцеві підрозділи правоохоронців. Розроблені сценарії завдань воєнного часу включали операції з убезпечення тилу та охорону об’єктів для військовополонених.

Її співробітникам дозволялося вимагати від будь-якого громадянина документ, що посвідчує особу (). Це посвідчення у формі книжечки містило фотографію та інформацію, як-от ім’я, поточну адресу та місце роботи (бути безробітним у ЧССР було практично незаконно, оскільки таких могли звинуватити у «проживанні за рахунок суспільства»). Позаяк носіння такого посвідчення особи було обов’язковим, людину могли затримати просто за його відсутність при ній.

Існувало допоміжне крило організації — Допоміжна варта громадської безпеки (), набрана з «політично надійних» громадян віком від 21 року, які носили червону пов'язку з написом PS VB. Зазвичай членів варти залучали до контролю дорожнього руху та охорони громадського порядку.

Транспортні засоби

Службові транспортні засоби спочатку були синього кольору з поздовжньою білою смугою. Пізніші транспортні засоби мали жовті та білі сегменти на зразок американських «чорно-білих» автомобілів поліції, які, як визнав дизайнер після падіння режиму, і надихнули його на це. У синьому варіанті використовувався повний напис , а пізніші автомобілі мали тільки літери VB на своїх білих дверцятах.

Однострої Однострій співробітника Громадської безпеки теж на початку був темно-синім до кінця 1960-х років, коли змінився на колір хакі, офіційно описаний як «кропив'яна зелень», зі знаками розрізнення на червоних еполетах, які не збігалися з радянськими зразками, за винятком молодших офіцерів.

Система звань

Звання в оригіналі Переклад Знаки розрізнення Старшинсько-сержантський склад Молодший сержант одна срібна зірка Сержант дві срібні зірки Штаб-сержант три срібні зірки Молодший прапорщик одна срібна зірка зі срібною облямівкою еполета Прапорщик дві срібні зірки зі срібною облямівкою Старший прапорщик три срібні зірки зі срібною облямівкою Офіцери Молодший лейтенант одна золота зірка Лейтенант дві золоті зірки Старший лейтенант три золоті зірки, розташовані в трикутнику Капітан три золоті зірки, розташовані трикутником, із четвертою над ними Майор одна золота зірка із золотим кантом еполета Підполковник дві золоті зірки із золотим кантом Полковник три золоті зірки, розташовані трикутником, із золотим кантом Генералітет Генерал-майор одна велика золота зірка з перехрещеними жезлами та золотою окантовкою Генерал-лейтенант дві великі золоті зірки з перехрещеними жезлами та золотою окантовкою Генерал-полковник три великі золоті зірки з перехрещеними жезлами та золотою окантовкою

Див. також Міліція Громадянська міліція Міліція (Югославія) Міліція (Румунія) Народна поліція

Примітки

Література