«Гоголю» — вірш Тараса Шевченка, присвячений письменнику М. В. Гоголю, написаний 30 грудня 1844 року в Санкт-Петербурзі.
Написання Збереглося кілька чистових автографів вірша: частини тексту (рядки 1 — 4) в альбомі М. В. ГербеляРНБ, ф. 179, № 100, с. 427; у рукописній збірці «Три літа»ІЛ, ф. 1, № 74, арк. 9 — 9 звор.; список І. М. Лазаревського кінця 1850-х років з виправленнями ШевченкаІЛ, ф. 1, № 88, арк. 21 звор. — 22. Автограф датовано: «30 декабря 1844. С.-Петербург»«Гоголю» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 284; С. 710-712.] litopys.org.ua Процитовано 12 червня 2025.
Первісний автограф не відомий. Подорожуючи з О. С. Афанасьєвим-Чужбинським на початку 1846 року до Чернігова, Шевченко під час зупинки в Ніжині 26 лютого записав до альбому М. В. Гербеля чотири початкові рядки вірша. «Приезд Шевченка в Нежин, — згадував згодом О. С. Афанасьєв-Чужбинський, — не мог остаться тайною. Двери наши не затворялись; в особенности нас посещали студенты и в числе их Н. В. Гербель... На другой день мы разъезжали по гостям, и тогда же он (Шевченко) написал Гербелю в альбом четыре стиха из одной своей пьесы»Русское слово. — 1861. — № 5. — С. 15. 1846 року, у Києві, Шевченко читав вірш Ю. Бєліні-Кенджицькому. «Ми довго сиділи мовчки, — занотував у своєму щоденнику Ю. Бєліна-Кенджицький. — Шевченко почав декламувати, що робив часто, коли мав піднесений настрій:
У квітні — червні 1846 року, перебуваючи в Києві, Шевченко переписав вірш з невідомого автографа до рукописної збірки «Три літа» (під час переписування виправив рядок 26). На початку 1847 року, найімовірніше, в лютому — березні, під час перебування в селі Седневі у А. І. Лизогуба, готуючи нове видання «Кобзаря», Шевченко дописав олівцем назву твору — «Гоголю». Текст набув остаточного вигляду.
У середині 1840-х років, до арешту Шевченка 5 квітня 1847 року, вірш поширюється в рукописних списках, зокрема, в колі кирило-мефодіївців та близьких до них осіб. Під час арешту кирило-мефодіївців список вірша «Гоголю» відібрано у В. М. БілозерськогоДАРФ, ф. 109, оп. 5, № 81, ч. 4, арк. 44. Список опосередковано походить від рукописної збірки «Три літа», але ще до того, як Шевченко дописав у вірші назву «Гоголю»див.: Бородін В. С. Твори Шевченка в архіві кирило-мефодіївців // Збірник праць чотирнадцятої наукової шевченківської конференції. — С. 114 — 126.
Очевидно, після арешту Шевченка, в роки його заслання, вірш переписали з невідомих списків О. М. БодянськогоІЛ, ф. 99, № 143, с. 97, а також невідомий переписувач списку, що належав М. О. МаксимовичуРДАЛМ, ф. 314, оп. 2, № 25, арк. 10.
Список твору мав П. О. Куліш. Найімовірніше, за цим списком вірш вперше надруковано у виданій В. Гергардтом збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859 рік, стор. 22 — 23) під назвою «Думка» із багатьма друкарськими помилками.
Наприкінці 1850-х років з невстановленого списку вірш переписав І. М. Лазаревський. Список І. М. Лазаревського містив спотворення й викривлення тексту. Переглядаючи його після повернення із заслання, Шевченко зробив у вірші виправлення у рядках 14 і 19.
Відомі також списки у рукописному «Кобзарі» 1866 рокуІЛ, ф. 1, № 842, арк. 214, інші списки невідомою рукоюДАРФ, ф. 112, оп. 2, № 741, арк. 37; ІР НБУВ, I, 7450, арк. 16 звор..
Публікація Вперше вірш введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік стор. 230), і того ж року — у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 241).
Сюжет Вірш звернено до російського письменника українського походження М. В. Гоголя, творчість якого Шевченко високо цінував. У листі до В. М. Рєпніної від 7 березня 1850 року з Оренбурга поет писав: «Я всегда читал Гоголя с наслаждением [...] Перед Гоголем должно благоговеть как перед человеком, одаренным самым глубоким умом и самою нежною любовью к людям! [...]... наш Гоголь — истинный ведатель сердца человеческого!». Особисто письменники знайомі не були. Прізвище Гоголя в тексті вірша функціонує також і як символ, як пошанована й загальновизнана позиція в мистецтві.
Примітки
Посилання «Гоголю» на порталі kobzar.ua