Togakure-ryū Ninpō Taijutsu () — одна з найстаріших шкіл японського ніндзюцу, що сформувалась у XII столітті. Школа зберегла свою спадкоємність протягом понад 900 років і є однією з дев'яти традиційних шкіл бойових мистецтв у системі Bujinkan, заснованій Масаакі Хацу́мі.

Історія Засновником школи вважається Тогакуре Дайсуке (戸隠大助), самурай із провінції Іга. Близько 1162 року після політичних заворушень і поразки свого господаря він змушений був втекти в гори Тогакуре (сучасна префектура Нагано). Там він зустрівся з китайським відлюдником і майстром бойових мистецтв Кайн Досі (яп. 介胤道士), який навчив його різноманітних технік шпигунства, партизанської тактики, маскування, а також унікальної філософії виживання.

Передання школи зберігалося усно та письмово протягом століть. Togakure-ryū стала однією з основних шкіл ніндзюцу, що розвивалися в провінціях Іга та Кога, відомих осередках ніндзя. На відміну від інших бойових систем, Togakure-ryū завжди мала акцент на збереження життя, ухиленні від непотрібних боїв та використанні середовища для досягнення переваги.

У XX столітті школа була передана майстром Тосіцуґу Такамацу (33-й соке) своєму учневі Масаакі Хацу́мі, який став 34-м соке Togakure-ryū. Саме Хацу́мі-сенсей зробив школу відомою в усьому світі.

Філософія школи Головним девізом школи є фраза: «Нінпо — це шлях виживання, шлях співіснування з природою, а не шлях руйнування».*

Учні школи навчаються не лише бойовим технікам, а й розвитку спостережливості, адаптації до змін середовища, витривалості, духовної рівноваги та стратегії ухилення від конфліктів.

Особливості технік Togakure-ryū практикує широкий спектр бойових мистецтв, зокрема:

Taijutsu — беззбройний бій, у тому числі кидки, болючі захоплення, удари по больових точках. Kenjutsu — володіння мечем (у тому числі коротким мечем ніндзя-то зі злегка вигнутим або прямим лезом). Shurikenjutsu — техніки метання сюрикенів (пластинчастих та паличкових). Bojutsu — бій довгою палицею (бо, ханбо, дзё). Sōjutsu — володіння списом. Kusarigamajutsu — використання серпа з ланцюгом. Koppojutsu та Kosshijutsu — атака по кістках та м'язах, що завдає глибоких ушкоджень. Hensōjutsu — мистецтво маскування, перевдягання та зміни зовнішності. Intonjutsu — техніки втечі, уникнення погоні, пересування безшумно. Shinobi-iri — мистецтво проникнення на охоронювану територію. Kayakujutsu — використання вибухових пристроїв. Suiren — плавання у повному бойовому спорядженні. Chōhōjutsu — методи збору інформації та шпигунства.

Специфічне спорядження Унікальним елементом Togakure-ryū є:

Shuko та Ashiko — залізні кігті на руках і ногах для лазіння. Metsubushi — порошок для тимчасового осліплення супротивника. Makibishi — металеві шипи для ускладнення переслідування. Ніндзя-то — короткий меч, що дозволяє використовувати його також для лазіння (використовуючи цубу — гарду меча як гак).

Відомі учні та послідовники Тосіцуґу Такамацу (33-й соке) Масаакі Хацу́мі (34-й соке) Ногучі Юкіо (Shihan Bujinkan) Наґато Тосіро (Shihan Bujinkan) Ісізака Хацу (Shihan) Манако Фуміо (один із старших учнів Такамацу-сенсея)

Сучасний стан Сьогодні Togakure-ryū є частиною навчальної програми Bujinkan Dōjō, що діє в Японії та багатьох країнах світу. Після рішення Хацу́мі-сенсея не призначати єдиного наступника, школа існує у вигляді міжнародної мережі шиханів (великих майстрів), які продовжують викладання та збереження традиції.

Критика та дискусії Як і інші школи ніндзюцу, Togakure-ryū іноді стає об'єктом критики стосовно історичної достовірності окремих аспектів. Частина дослідників вважає, що деякі легенди школи могли бути романтизовані або модифіковані у XX столітті. Однак збереження технік, філософії та навчання безперервної лінії спадкоємства протягом століть підтверджує унікальність школи.

Див. також Bujinkan Ніндзюцу Масаакі Хацу́мі Тосіцуґу Такамацу Іга-рю ніндзюцу

Примітки

Література Hatsumi, Masaaki. Ninjutsu: History and Tradition. Unique Publications, 1981. Hatsumi, Masaaki. The Way of the Ninja: Secret Techniques. Kodansha International, 2004. Cummins, Antony. True Path of the Ninja: The Definitive Translation of the Shoninki. Tuttle Publishing, 2011. Glenn J. Morris. Path Notes of an American Ninja Master. North Atlantic Books, 1993. Stephen K. Hayes. The Ninja and Their Secret Fighting Art. Tuttle Publishing, 1981.

Посилання Офіційний сайт Bujinkan Інформація про Togakure-ryū англійською