Ойген Людвіг фон Фрауенгольц (; 17 серпня 1882, Мюнхен — 5 січня 1949, Ландсгут) — німецький офіцер та історик, майор Баварської армії.

Біографія Син торгового радника і майбутнього директора Баварського іпотечного та обмінного банку Людвіга Фрауенгольца і його дружини Крістіни, уродженої Бертігкайт.

Після закінчення гімназії Луїтпольда у своєму рідному місті Фрауенхольц в 1901 році вступив в 4-й піхотний полк «Король Вільгельм Вюртембергський» Баварської армії як дворічний добровольець і кадет. Він успішно закінчив Мюнхенську військову школу і у 1903 році був підвищений до лейтенанта. Через 2 роки він був переведений у 2-й важкий кавалерійський полк «Ерцгерцог Франц Фердинанд Австрійський-Есте», де з 1908 по 1911 рік служив полковим ад'ютантом. У цей час Фрауенгольц взяв відпустку, щоб взяти участь в іспанській кампанії в Марокко у 1909/10 та 1912 роках. Він почав своє навчання у Військовій академії у 1913 році, але був змушений передчасно перервати навчання у 1914 році як оберлейтенант після завершення першого курсу через початок Першої світової війни.

Після мобілізації Фрауенгольц був призначений до Головнокомандування 1-го армійського корпусу як ад'ютант. Потім він брав участь у боях у Лотарингії як командир роти в піхотному лейб-полку і був переведений до 2-го важкого кавалерійського полку «Ерцгерцог Франц Фердинанд Австрійський-Есте». Як командир ескадрону він потім воював у Північній Франції та Бельгії, перш ніж приєднатися до полку на Східному фронті в Курляндії та Литві у квітні 1915 року. У тому ж році Фрауенгольц був підвищений до ротмістра і переведений назад до Головнокомандування 1-го армійського корпусу. Після подальших штабних призначень і служби командиром 2-го батальйону 4-го резервного піхотного полку в березні 1918 року був призначений у Військове міністерство старшим радником у Департаменті з особистих справ і очолював групу 2, яка займалася питаннями служби, скаргами та претензіями, відстрочками, відпустками, носінням уніформи за кордоном, персоналом військового міністерства, незамінністю, звільненнями та відпустками для цивільної роботи або з економічних причинKonrad Krafft von Dellmensingen, Friedrichfranz Feeser: Das Bayernbuch vom Weltkriege 1914–1918. Band 1. Chr. Belser AG. Stuttgart 1930. S. 228.. Після закінчення війни Фрауенхгольца було звільнено від своїх обов'язків. 24 грудня 1918 року звільнений у відставку. Наприкінці 1919 року йому було надано звання майора запасу.

Після виходу у відставку Фрауенгольц почав навчання у Мюнхенському університеті Людвіга — Максиміліана, де він став членом корпусу «Франконія»Die Münchener Franken nach dem Stand vom Ende Wintersemester 1971/72. [München 1972], S. 406f. (Nr. 916).. 19 липня 1920 року він отримав докторський ступінь з філософії під керівництвом професора Германа фон Грауерта, захистивши дисертацію «Імператор Октавіан Август в історіх та легендах Середньовіччя»Wolf D. Gruner: Das Bayerische Heer 1825 bis 1864. Eine kritische Analyse der bewaffneten Macht Bayerns vom Regierungsantritt Ludwig I. bis zum Vorabend des deutschen Krieges. Militärgeschichtliches Forschungsamt (Hrsg.) Harald Boldt Verlag. Boppard am Rhein 1972. ISBN 3-7646-1562-1. S. 11.. Згодом він викладав як приватний лектор військову історію та історію сухопутних військ і став автором численних книг та есеїв.

За рішенням Мюнхенського адміністративного суду Фрауенгольц був заднім числом зведений в дворянство у 1926 році.

З 1927 року Фрауенгольц був синдиком Баварської академії наук, а з 1929 року — почесним професором Мюнхенського університету.

Бібліографія

Ueberblick über die Geschichte des Weltkrieges, München: Oldenbourg 1921 Die Heerführung des Feldmarschalls Prinzen Carl von Bayern im Feldzug von 1866, München, Verlag des Bayerischen Kriegsarchivs 1925 Deutsche Kriegs- und Heeresgeschichte in den Umrissen, Oldenbourg 1927 Geschichte des Königlich Bayerischen Heeres von 1867 bis 1914, München: Schick 1931 Führer in die Weltkriegsliteratur, Berlin: Mittler 1932 Wehrkatechismus, Beck 1934 Prinz Eugen und die kaiserliche Armee, Beck 1935 Das Heerwesen der germanischen Frühzeit, des Frankenreiches und des ritterlichen Zeitalters, München : C. H. Beck, 1935 Das Gesicht der Schlacht : Taktik und Technik in der deutschen Kriegsgeschichte, Stuttgart: Union 1935 Das Heerwesen in der Zeit des Dreißigjährigen Krieges, 2 Teile, München: Beck 1938, 1939 Etwas Arabisch, München: Beck 1939 Das Heerwesen in der Zeit des Absolutismus, Entwicklungsgeschichte des Deutschen Heerwesens Band 4, München: Beck 1940 Das Heerwesen des 19. Jahrhunderts, München: Beck 1941 Deutsche Kriegsgeschichte, Leipzig: Hiersemann 1942 Weltgeschichte, Stuttgart: Union 1948 Das Heerwesen in der Zeit des freien Söldnertums, 2 Teile, Beck 1949

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung. München 1989. ISBN 3-406-10490-8. S. 437–438. Frauenholz, Eugen von, in: Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Frankfurt am Main : S. Fischer, 2007, ISBN 978-3-10-039326-5, S. 162