Тиннункуліт — це природна форма дигідрату сечової кислоти, органічний мінерал. Назва тиннункуліт походить від біноміальної назви боривітера «Falco tinnunculus», яка сама по собі походить від латинського слова , що означає «пустельга», від , що означає «пронизливий».
Мінерал являє собою дигідрат урикіту, на який він візуально дуже схожий. Тиннункуліт хімічно (але не структурно) схожий на інші органічні мінерали: гуанін, урикіт; також ацетамід, кладноїт.
Оригінальний опис стосувався матеріалу, що утворився в результаті реакції гарячих газів від палаючого вугільного відвалу з екскрементами Falco tinnunculus. Він був відхилений IMA через антропогенне походження (палаючий вугільний відвал), проте пізніше було знайдено природний матеріал, і назва була збережена.
Мінерал виявлений в рамках проєкту Carbon Mineral Challenge.
Місця знаходження Росія: гора Расвумчорр, гірський масив Хібіни, Кольський півострів, Мурманська область, Північний регіон.
Примітки
Див. також
Органічні мінерали Гірацеум