Платнерит — мінерал з класу оксидів, бета-кристалічна форма діоксиду свинцю (β-PbO2), тоді як скрутиніїт — інша, альфа-форма. Вперше про нього повідомили в 1845 році та назвали на честь німецького мінералога Карла Фрідріха Платтнера. Платнерит утворює пучки темних голкоподібних кристалів на різних мінералах; кристали тверді та крихкі, мають тетрагональну симетрію.
Прояви Платнерит трапляється в численних посушливих місцях Північної Америки (США та Мексика), більшої частини Європи, Азії (Іран та Росія), Африки (Намібія) та Південної та Західної Австралії. Він зустрічається у вивітрених гідротермальних відкладеннях кольорових металів у вигляді сіноподібних пучків темних призматичних кристалів довжиною кілька міліметрів; пучки ростуть на, або (іноді) всередині різних мінералів, включаючи церусит, смітсоніт, геміморфіт, ледгілліт, гідроцинкіт, розазит, аурихальцит, мердочит, лімоніт, піроморфіт, вульфеніт, кальцит та кварц.
Властивості та застосування
Основні властивості платнериту були описані в 1845 році.Haidinger W (1845) Zweite Klasse: Geogenide. Вже тоді мінерал був відомий під своєю назвою — на честь Карла Фрідріха Платтнера (1800—1858), професора металургії та пробірної справи в Гірничій академії у Фрайберзі, Саксонія, Німеччина.
Його кристалічну структуру пізніше уточнили на синтетичних зразках. Платнерит належить до групи мінералів рутилу. Має тетрагональну симетрію, просторову групу P42/mnm (№ 136), символ Пірсона tP6, постійні ґратки a = 0,491 нм, c = 0,3385 нм, Z = 2 (дві формульні одиниці на елементарну комірку).
Діоксид свинцю використовується в свинцево-кислотних акумуляторах та в електрохімії, але лише в синтетичній формі — як платнерит, так і скрутиніїт є надто рідкісними та не знаходять практичного застосування.
Примітки
Посилання
Спектроскопічні дані платнериту