Марія Іванівна Болбочан (Попеску) (, Єлисаветград — † ?) — українська діячка в еміграції, дружина визначного українського військового діяча, полковника Армії УНР Петра Болбочана.
Біографія
Народження і раннє життя Марія народилася 22 липня 1891 року в Єлисаветграді (нині — Кропивницький) у родині Попесків. Батько Марії Іван Попеску був православним священником румунського походження, а мати вчителькою.
У 4-річному віці помер її дідусь, і сім'я Марії переїхала до його парафії близ Хотина. Коли Марія мала 9 років, помер її батько, після чого її мати Марія взялася за учителювання.
У шлюбі з Болбочаном 1899 року Марія вступила до Кишиневської 8-класної гімназії, яку закінчила у 1907-му. Тут, імовірно, вона познайомилася з Петром Болбочаном, що закінчував духовну семінарію. 1909 року Марія та Петро одружилися, Марія тоді мала 18 років. Того ж року Петро закінчив піхотне юнкерське училище в Чугуєві, отримавши звання офіцера.
У 1910—1914 роках полк Болбочана стояв у Нижньому Новгороді, а початку Першої світової війни вже воював у Галичині. Під час війни Марія познайомилася із капітаном іншого полку Іваном Коржем. Два полки, Коржа і Болбочана, утворили піхотну дивізію армійського корпусу, і обидва офіцери ставили за мету українізувати свої підрозділи. У грудні 1917-го вони створили піший полк, який став основою 2-го Запорозького полку.
Марія постійно супроводжувала Болбочана під час Першої Світової Війни та Визвольних змагань, добре знала українську мову, цікавилася українською історією й літературою, мріяла здобути університетську освіту. За свідченнями очевидців, постійно вбиралася в шляхетський український одяг, аби показати свою українську ідентичність.
Була присутня під час арешту Болбочана Омеляном Волохом 22 січня 1919-го, і була разом з ним переправлена до Києва. Під час арешту чоловіка Марія лишалася у вагоні командувача Лівобережного фронту Армії УНР, нею опікувалися ад'ютанти Болбочана — Методій Довбня та Микола Письменний. У Києві вона поселилася у своєї тітки, дружини священика Миколи Мошняги, у Михайлівському монастирі. Разом з ними жили дружина Олена і син Віталій полковника Миколи Сільванського, що був заарештований разом з Болбочаном.
У ніч проти 27 січня 1919-го в квартирі Марії та інших родичів Болбочана провели обшук Січові Стрільці. Були вилучені однострої та особисті речі чоловіка, а також гроші та документи. Про це Петро Болбочан писав у відкритому листі: «Трус робили здебільшого старшини-галичани. Порядкували вони, як більшовики і розбишаки. Забрали у дружини гроші — за протоколом 23 тис. крб., а фактично 40 тис. крб., вилучені матерія, плаття, інші речі. Всього мінімум на 50 тис. Намагання повернути конфісковані речі ні до чого не привели».
На початку 1919 року поїхала за чоловіком до Станіславіва, із ними вирушили Іван Корж та Методій Довбня, потім вони поїхали до Балина, де 28 червня Петра Болбочана розстріляли біля залізничної станції.
В еміграції 1919 року, після вбивства чоловіка, Марія у супроводі ад'ютанта Болбочана Івана Коржа виїхала до Австрії, де обоє мешкали до 1922-го, він ставився до неї як брат або син і дуже поважав. В Австрії вона перенесла важку операцію. У Відні зустрілася з Василем Вишиваним, який добре знав Петра Болбочана і допомагав багатьом українським емігрантам у Відні, тож саме він і надав Марії тимчасове житло. В подальшому обоє переїхали до табору інтернованих українців у Польщі. Тут Корж був тимчасово заарештований солдатами Петлюри, його відправили під конвоєм до Кракова, але згодом відпустили. 1923 року Марія та Іван прибули до Праги.
Навчалася на філософському факультету Українського вільного університету, потім продовжила навчання в українському інституті імені Драгоманова на літературно-історичному факультеті.
Починаючи з січня 1926-го Болбочан вивчала педагогіку та дидактику у професора Софії Русової, історію України — у професора Панаса Феденка, логіку та філософію — у професора Дмитра Чижевського, українську та інші слов'янські мови — у професора Василя Сімовича, українську літературу та українську народну поезію і її методики — у професора Білецького.
Подальша доля невідома.
В культурі Марія, як і Іван Корж, Микола Письменний, Методій Довбня та ін. є персонажами історичного роману Юрія Коцегуба «Болбочан. Вірний присязі».
Примітки