«My Immortal» — фан-фікшн за мотивами «Гаррі Поттера», що публікувався на сайті упродовж 2006—2007 років. Попри заплутаність історії та постійні відступи, твір здебільшого зосереджений на неканонічній персонажці-вампірці, на ім'я «Ебоні Дарк'нес Деменція Рейвен Вей», та її відносинах з персонажами серії «Гаррі Поттер», зокрема її романтичних стосунках з Драко Мелфоєм, кульмінацією яких є її подорож у минуле, щоб перемогти головного антагоніста серії, лорда Волдеморта. Назва твору походить від одноіменного синглу Evanescence.

«My Immortal» вважається одним із найгірших творів фан-фікшну, коли-небудь написаних. З моменту публікації твір здобув дурну славу через численні граматичні та орфографічні помилки, сюжетні невідповідності та цілковите нехтування оригінальним першоджерелом про Гаррі Поттера. Попри це фанфік приймається з ностальгією за підлітковим фанатським життям — за його мотивами створено ряд похідних творів, зокрема вебсеріал на YouTube.

Існують припущення, що цей твір є розіграшем, покликаним обдурити та потролити читачів або сатирично висміяти фан-фікшн у цілому, хоча на думку інших, твір і онлайн-особистість авторки є надто складними, щоб їх можна було ефективно сфабрикувати. У вересні 2017 року самопроголошена авторка Роуз Крісто заявила, що «My Immortal» є сатиричним твором, хоча її авторство залишається спірним.

Сюжет

Головна героїня історії — Ебоні Дарк'нес Деменція Рейвен Вей, сімнадцятирічна вампірка, що вчиться у Гоґвортсі (в Англії, а не в Шотландії, як в оригінальних книгах) на факультеті Слизерин. Гоґвортс поділений на дві кліки: готів ( [sic]) і (). Ебоні та всі позитивні персонажі є частиною готичної кліки, в той час як члени кліки препі зображені негативно.

Значна частина головних героїв «Гаррі Поттера» зазнала настільки значних «готишних» ( [sic]) змін, що вони мало чим нагадують свої початкові образи. Гаррі, наприклад, трансфігурував свій шрам з блискавки на пентаграму, перейшов до Слизерину і тепер зветься «Вампір», бо «любить смак людської крові». Герміона Ґрейнджер також змінила своє ім'я на «Б'ладі Мері Сміт» і теж живе як готична вампірка-сатаністка у Слізеріні. Садівник Гоґвортсу Хеґрід зображений як учень-підліток і сатаніст, закоханий в Ебоні, свою напарницю по готик-метал гурту Bloody Gothic Rose 666 (). Аналогічно змінюються образи професорів Снейпа () і Ремуса Люпина (), які зображуються як збоченці, що змовилися проти Дамблдора. Схоже, що Ебоні та її однокурсники навчаються у Гоґвортсі в середині 2000-х, а не в 1990-х роках, коли події серії про Гаррі Поттера розгортаються за каноном. Про це можна судити з неодноразових відсилань до сценічної та емо-культури, яка в той час переживала стрімкий зліт популярності. Для прикладу, у творі згадується гурт My Chemical Romance (зокрема прізвище Ебоні походить від прізвища їхнього фронтмена Джерарда Вея), який утворився лише у 2001 році.

Історія починається з того, що Ебоні починає зустрічатися з Драко Мелфоєм, який змальовується сором'язливим, чутливим бісексуалом. Драко запрошує Ебоні на концерт Good Charlotte у Гогсміді. Вона погоджується, частково через своє захоплення Джоелом Медденом, після чого вони летять до Гоґсміду на чорному летючому «Мерседесі» Драко. Після концерту вони не повертаються до замку, а натомість кохаються у Забороненому лісі. Їх знаходить директор Гоґвортсу Албус Дамблдор, що лається і висміює їх, називаючи підлітків «засранцями» ( [sic]). У наступній авторській примітці пояснюється, що цей спалах гніву стався через те, що Дамблдор страждав від головного болю.

Пізніше Ебоні застає Гаррі «Вампіра» Поттера, а також повністю оголеного Драко, перед кабінетом Северуса Снейпа. Вона дізнається, що Драко у минулому зустрічався з Вампіром (через татуювання на руці Драко). Ебоні настільки розлючена цією ймовірною зрадою, попри те, що вона сама ідентифікує себе бісексуалкою і відкрито висловлює сексуальний потяг до «чутливих бі-хлопців», що зі сльозами на очах тікає до Забороненого лісу, де її зустрічає лорд Волдеморт. Волдеморт, розмовляючи фальшивою архаїчною англійською, дає їй пістолет і вимагає, щоб вона вбила Вампіра. Темний Лорд погрожує їй, заявляючи, що вб'є Драко, якщо вона не вб'є Вампіра, але вона відмовляється. Коли Драко пізніше дізнається про цю зустріч, він настільки розлючений, що Ебоні приховала це від нього, що вбиває себе, порізавши вени.

У наступній сцені, однак, Вампір має видіння про те, що Драко утримується в полоні у Волдеморта. Після порятунку Драко від Волдеморта, Ебоні та її друзі відвідують концерт My Chemical Romance у Гогсміді. Після кількох пісень концерт раптово обривається й учасники гурту викривають себе як Волдеморт та його «Торговці Смертю» (). Волдеморт, замаскований під вокаліста Джерарда Вея, оголошує про свій намір вбити Ебоні та Драко за те, що вони не змогли вбити Вампіра, але їх рятує Дамблдор, котрий щойно перевдягнувся в готичний одяг. Наступного дня Дамблдор оздоблює в готському стилі всю Велику залу Гоґвортсу, але Ебоні вважає його позером і дуже недолюблює — цю думку поділяють її друзі.

Тим часом «Люціан Мелфой» () і «Серйозний Блак» () були з невідомих причин застрелені «чорним хлопцем» зі зброєю в руках (ймовірно, мається на увазі Блейд, зважаючи на вампірську тематику). Окрім цього, у другорядній гілці сюжету професор Трелоні ()/професор Сіністра (), об'єднані в одного персонажа, страждають від залежності до наркотику під назвою Волдемортсерум (ймовірно, за аналогією з сироваткою правди Верітасерум, що фігурує в оригіналі).

У Ебоні починаються загадкові видіння, про які вона розповідає «професорці Сінистер». Зазирнувши в чорну кришталеву кулю, вона дізнається, що має повернутися назад в «чсі» (за допомогою сита спогадів), щоб зупинити Тома Редла від перетворення на Волдеморта, спокусивши його, і також знайти ліки від залежності Сінистер/Треволрі. Опинившись у минулому, вона зустрічає молодого Редла, що називає себе «Сатаною» (також його помилково називають «Томом Бомбадилом», «Томом Андерсоном» і «Стеном»). Сатана грає в одній групі з Джеймсом Поттером (батьком Гаррі), Северусом Снейпом, Сіріусом Блеком і Люціусом Мелфоєм. Він неканонічно відвідує Гоґвортс у той самий час, що й Мародери, причому це відбувається у 1980-х роках, що також не відповідає оригіналу книг/фільмів. Авторка визнає ці анахронізми, але пропонує читачам не звертати на них уваги. У історії з'являється Марті Макфлай-гот, що дарує Ебоні чорну , здатну трансформуватися в iPod, що дозволяє їй подорожувати вперед у часі.

Нарешті, Ебоні переносить Сатану вперед у часі, де він трансформується в сучасного Волдеморта. Це веде до конфронтації сил добра і зла у Великій залі, в якій професор Снейп погрожує зґвалтувати Драко, якщо Ебоні не вб'є Вампіра. Історія закінчується несподівано і неоднозначно — між Снейпом і Драко йде перестрілка, Снейп викликає Волдеморта, а Ебоні вистрілює прокляттям «Авада Кедавра», яке помилково називає «абра кедабра» ().

Стиль і жанр «My Immortal» поділений на 44 глави з авторськими примітками, позначеними «АП» (), що передують і супроводжують художню прозу. Ці примітки написані здебільшого з фонетичним правописом та (приклад авторської примітки: «», замість «they knew each other before» — «вони знали один одного раніше»). У ході написання фанфіку ці примітки стають все більш «оборонними, неясними й схильними до згадок про спроби самогубства», все частіше захищають поганий правопис і відхилення від канону.

Абрахам Рісман з Vulture коментує «незграбний ритм, дивні відхилення від теми та отупляюче » і зазначає, що твір є «болісним» для звичайного читача фан-фікшну через «усі ненависні тропи», які він використовує в одному тільки вступному уривкові. Аді Робертсон з The Verge зауважила, що якість прози знизилася після дванадцятої глави, коли редакторка твору посварилася з авторкою і тимчасово відсторонилася від роботи над твором. Навіть після того, як редакторка й авторка примирилися, Робертсон висловила відчуття, що проза вже «ніколи не відновилася». Гавія Бейкер-Вайтлоу з The Daily Dot зазначила, що твір «має всі ознаки жахливого фанфіку: сотні граматичних і орфографічних помилок, безглуздий сюжет і головна героїня Мері Сью, яка явно є прикрашеною версією автора», зокрема авторка статті зупинила увагу на численних згадках одягу Hot Topic, який носить Ебоні.

Твір містить численні орфографічні помилки, що супроводжують як власне текст, так і авторські примітки, причому навіть імена головної героїні та канонічних персонажів Гаррі Поттера часто пишуться неправильно, у самих різноманітних формах. Аналіз тексту, проведений 2011 року, показав, що він містить набагато більше орфографічних помилок (близько 5200), ніж граматичних (майже 700). Хоча твір містить багато граматичних помилок, більшість речень добре сформовані технічно та досить складні за структурою. «Цей контраст між граматичним талантом [автора] і лексичною обмеженістю дає читачеві зрозуміти, що автор здатен писати добре, але не хоче цього робити.». До орфографічних помилок також належать «провокаційні» малапропізми, заміна загальновживаних слів невідповідною та маловживаною лексикою. Для прикладу: У християнському богослов'ї слово «perdition», яке тут замінює слово «prediction» («пророцтво»), означає вічне прокляття душі. Це вписується в готичну та садистську тематику твору.

Робота суттєво не дотримується канону Гаррі Поттера. У ній представлений «неймовірно відірваний від справжнього Гаррі Поттера всесвіт», де «жоден з персонажів не поводиться хоча б трохи схожим на себе». Окрім цього відзначаються «явно негарріпоттерівські гурти», такі як My Chemical Romance, і відсилання на персонажів з «Володаря перснів», що існують лише в книжках.

Передісторія та публікація «My Immortal» був опублікований на сайті FanFiction.net користувачем «XXXbloodyrists666XXX», усю роботу авторка підписувала як «Тара Гілесбі». В нотатках авторки вказано, що редактором і бета-вичитувачем твору була її подруга на прізвисько «Рейвен» (, нік — «bloodytearz666»). Фанфік публікувався з початку 2006 до 2007 року, й склав, в сукупності, 44 глави та майже 22 700 слів. Сорок четверта глава супроводжувалася авторською приміткою, в якій пояснювалося, що автор покидає « [sic]», що скоріш за все означало Дубай або місце на літеру «W», і що цей розділ буде останнім допоки авторка не повернеться. Втім, жодної наступної глави опубліковано не було. Робота була видалена адміністраторами сайту у 2008 році, через кілька місяців після публікації останнього розділу. Повний текст зберігся в інтернет-копіях.

Глави 39 і 40, згідно з примітками автора, були написані хакером; текст в обох розділах був «набагато більш контрольованою прозою, яка читалася як сатира над попередніми 38».

Авторство Особистість авторки ніколи не була підтверджена. Спершу авторка опублікувала історію під ім'ям «XXXbloodyrists666XXX» і вказала своє ім'я як «Тара Гілесбі». У вересні 2017 року хтось, назвавшись авторкою, оновив обліковий запис на , заявивши, що вона створила активний обліковий запис на Tumblr під своїм справжнім ім'ям. Спроба знайти цей обліковий запис на Tumblr привела до облікового запису письменниці підліткового жанру Роуз Крісто (Rose Christo). Відтоді вона заявила, що є одним із двох співавторів «My Immortal» і надала докази свого авторства видавництву Macmillan, однак фактичні помилки у її майбутніх мемуарах призвели до сумнівів щодо її авторства.

2006—2016: Спекуляції про авторство та жанр фанфіку