Ві́ктор Гео́ргійович Цепков (, село Шелудьківка Зміївського повіту Харківської губернії, тепер Чугуївського району Харківської області — березень , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, полковник.

Життєпис Народився в родині фельдшера. У 1920 році закінчив школу 1-го ступеня.

З червня 1920 до червня 1924 року працював у господарстві батька в селі Шелудьківка Харківської губернії. З липня 1924 до серпня 1925 року завідував хатою-читальнею в селі Шелудьківка.

У вересні 1925 — липні 1926 року — слухач Ізюмської радпартшколи.

У серпні 1926 — лютому 1927 року — секретар Лозовеньківського районного комітету ЛКСМУ Ізюмської округи.

З березня до листопада 1927 року завідував Лозовеньківською районною хатою-читальнею.

Член ВКП(б) з квітня 1927 року.

У грудні 1927 — квітні 1929 року — голова правління сільпо села Лозовенька Ізюмської округи.

У травні 1929 — серпні 1930 року — дільничний інструктор Ізюмської окружної спілки споживчих товариств.

У вересні 1930 — травні 1933 року — студент Київського торгово-товарознавчого інституту.

У червні 1933 — квітні 1934 року — директор Київського кооперативного технікуму.

З травня до серпня 1934 року працював заступником директора кооперативного інституту із адміністративно-господарської частини в Києві та Харкові.

У вересні 1934 — червні 1935 року — директор Житомирського кооперативного технікуму.

З липня до жовтня 1935 року — відповідальний інструктор Української спілки споживчої кооперації в Києві.

У листопаді 1935 — вересні 1936 року — завідувач навчальної частини Київської школи торгового учнівства.

У вересні 1936 — квітні 1938 року — директор школи для дорослих № 15 «Міськвнутторгу» міста Києва.

В органах державної безпеки з квітня 1938 року. З квітня до жовтня 1938 року був слухачем Центральної школи НКВС СРСР.

У жовтні 1938 — січні 1939 року — стажер, оперативний уповноважений 9-го відділу 1-го управління НКВС СРСР.

З січня до вересня 1939 року — слідчий слідчої частини НКВС СРСР.

У вересні 1939 — березні 1941 року — слідчий, старший слідчий слідчої частини Головного економічного управління НКВС СРСР.

У березні — серпні 1941 року — начальник 5-го відділення 1-го відділу слідчої частини НКДБ СРСР.

12 серпня 1941 — 15 травня 1943 року — старший слідчий слідчої частини із особливо важливих справ НКВС СРСР. 15 травня 1943 — 1 жовтня 1944 року — старший слідчий слідчої частини із особливо важливих справ НКДБ СРСР.

1 жовтня 1944 — січень 1947 року — помічник начальника слідчої частини із особливо важливих справ НКДБ (МДБ) СРСР.

У січні 1947 — 28 червня 1950 року — начальник слідчої частини МДБ Української РСР.

28 червня 1950 — 14 вересня 1951 року — заступник міністра державної безпеки Української РСР із кадрів.

20 жовтня 1951 — 21 березня 1953 року — заступник начальника слідчої частини із особливо важливих справ МДБ СРСР.

21 березня 1953 року заарештований. Перебував під слідством, звинувачений за ст. 193-17 «б» Кримінального кодексу РРФСР. 17 серпня 1953 року справу припинили, Цепкова звільнили з в'язниці.

З серпня 1953 до січня 1954 року перебував у резерві управління кадрів МВС СРСР.

З січня до червня 1954 року — начальник відділення управління міліції в Москві.

У червні 1954 — 3 травня 1955 року — заступник начальника відділу Головного управління міліції МВС СРСР. 18 червня 1955 року звільнений із МВС через хворобу.

З серпня 1955 року — пенсіонер у Москві.

Помер у березні 1976 року в Москві.

Звання лейтенант державної безпеки (25.02.1939) старший лейтенант державної безпеки (15.07.1941) майор державної безпеки (11.02.1943) підполковник державної безпеки (1.08.1944) полковник

Нагороди орден Вітчизняної війни І ст. (29.10.1948) орден Червоної Зірки (20.09.1943) 5 медалей знак «Заслужений працівник НКВС» (19.12.1942)

Примітки

Джерела Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954»