Акватлон – це різновид багатоборства, що складається з бігу та плавання. Учасники змагань запливають, після чого одразу біжать. Спортсмени змагаються в тому, хто якнайшвидше подолає загальну дистанцію, при цьому час переходу між дисциплінами враховується у загальний час.
Акватлон є одним із тих видів перегонів на витривалість, які здобули популярність у другій половині двадцятого століття завдяки тріатлону та іншим різноманітним незалежним перегонам. Сучасний акватлон розглядають як підвид тріатлону, оскільки стандартні забіги охоплюють ті самі дистанції, що й у тріатлоні, але без велосипедного етапу. Цей вид спорту, як і тріатлон, регулюється Міжнародним союзом тріатлону, який щороку організовує Чемпіонати світу.
Історія Конкретну дату виникнення акватлону важко назвати, адже він є поєднанням плавання та бігу, а вони мають давнє походження. Сучасне ж коріння акватлону можна простежити до перегонів рятувальників в Австралії в 1950-х роках. Ті перегони складалися з забігу вздовж морського узбережжя, запливу в відкритому морі до буя і назад, виходу з води та бігу назад вздовж пляжу. До 1960-х років ця ідея поширилася до Каліфорнії у Сполучених Штатах, ставши популярним видом спорту серед бігунів та плавців. Організатори USA Triathlon стверджують, що першим змаганням з акватлону в Сполучених Штатах були Dave Pain Birthday Biathlon - змагання з біатлону (тодішньої назви акватлону) на честь дня народження Дейва Пейна, людини, що стояла у витоків змагань в категорії 35+. Цей захід складався зі змагань з бігу та плавання і був уперше проведений у Сан-Дієго в 1971 році.
Огляд Загалом дистанції в акватлоні відповідають дистанціям тріатлону, хоча й мають певні відмінності. Здебільшого змагання проходять на відкритій воді, але є й деякі спринти/суперспринти в басейні.
Стандартна дистанція "теплої води" у змаганнях під егідою ITU становить 2,5 км бігу, 1000 м плавання і 2,5 км бігу. Прикметно, що у разі, коли номінальна температура води нижче 22°C, то заплив на 1000 м має бути обов'язково в гідрокостюмі, а два забіги заміняються одним на 5 км. Дальня дистанція – це 2000 м плавання й 10 км бігу. Якщо ж номінальна температура води низька (близько 16°C), то дистанцію може бути зменшено, якщо не скасовано.
Різні національні федерації мають власні правила щодо дистанції та температури, зазвичай пов'язані з акліматизацією національних спортсменів. Наприклад, ісландці тренуватимуться/змагатимуться навіть при 10-градусній температурі, тоді як мінімальна температура в Британській федерації тріатлону становить 12°С.
Змагання з акватлону найбільше подібні до змагань з тріатлону з тією різницею, що в акватлоні відстуній етап велоперегонів: велосипед додає додаткової складності як спортсменам, так і організаторам перегонів:
Велосипеди необхідно транспортувати до місця проведення змагань, що може бути логістично обтяжливим для спортсменів, особливо на міжнародних змаганнях. Організатор перегонів має обрати таку трасу, щоб вона залишала місце для велосипедного етапу, а це може потягти за собою перекриття доріг. Без велосипедів, змагання можна проводити неформально на місцевих озерах.
Сучасне п'ятиборство подібне до акватлону тим, що обидва види спорту включають плавання та біг. Менше з тим, плавання та біг по перетятій місцевості – це лише два з п'яти видів спорту, що складають сучасне п'ятиборство, тож вони проводяться як окремі, не суміжні змагання. У п'ятиборстві також використовується термін біатл для позначення (тренувальних) змагань, що включають плавання та біг. Однак вони містять дистанції, що випливають із змагань у п'ятиборстві, наприклад, 200 м плавання й 3 км бігу.
Ще один вид спорту, що походить від тріатлону, — це дуатлон, який поєднує велоспорт та біг, але не включає плавання.
Події Чемпіонат світу з акватлону проводиться щорічно з 1998 року.
Див. також
Свімран – плавання й біг, але з кількома переходами. Аквасайклінг – плавання і їзда на велосипеді.
Посилання