Бйоркезунд (, , — «березова протока») — протока у Балтійському морі, а саме у Фінській затоці. Вона знаходиться в межах морських кордонів Росії та відділяє Березові острови від Карельського перешийка на материку. Ширина протоки залежно від місця становить від 1,5 до 5 кілометрів.

Захищена від погоди відкритого моря, протока Бйоркезунд протягом довгої історії була зручним місцем для порту, і сьогодні в ній розташований Приморський порт, один із головних портів Росії для транспортування нафти.

Гідрологічний стан

Температура поверхні води в Бйоркезунді влітку становить 11–20 °C у червні та 18–20 °C у серпні (хоча дослідження як 2018, так і 2022 року виявили й поодинокі холодніші місця). Солоніша вода в протоці іноді рухається проти основної течії, через що тепліша й солоніша вода іноді опиняється на дні протоки.

Згідно з дослідженням 2018 року, солоність води в протоці Бйоркезунд становила 1–4‰ у поверхневому шарі та 3–5‰ на глибині 10 метрів. Солоніша вода надходить до протоки переважно вздовж материкового узбережжя, найбільш солоними є західна та південно-східна частини протоки. Також дно протоки є солонішим за середнє значення. Прісніша вода знаходиться в центрі протоки та біля Великого Березового острова, звідки вона рухається далі у Фінську затоку.

Вміст кисню в протоці Бйоркезунд (станом на 2022 рік) становив у середньому 9,1 мл/л на поверхні води (значення коливалися від 7,7 до 10,6 мл/л) і 8,4 мл/л у глибоких шарах (від 7,3 до 9,6 мл/л). Густина води в протоці в середньому становила 0,5 кг/м³ на поверхні та 1,5 кг/м³ на глибині 10 метрів. Найбільша виміряна густина на поверхні становила 1,8 кг/м³, на глибині 10 метрів — 3 кг/м³; найменша густина на поверхні — 0 кг/м³, на глибині 10 метрів — 1 кг/м³.

Середня концентрація фосфору в протоці становила 10 мікрограмів на літр. Вищою вона є в південно-східній частині Бйоркезунда (21 мкг/л), що, ймовірно, пов'язано зі стічними водами з Приморська. У 2017 році чисельність фітопланктону в протоці становила 1122 – 27 875, а біомаса — від 132 до 2598 г/м³. Незважаючи на активний нафтовий транспорт у протоці, держава досі не виявила значного забруднення.

Історія

Бйоркезунд став важливим морським шляхом ще за часів епохи вікінгів, коли на острові Койвісаарі (сучасний Великий Березовий острів, також відомий як Бйорке), що лежав на шляху зі варягів у греки, була заснована факторія. До XIII століття тодішнє багатонаціональне поселення Койвісто (шведською історично Бйорке, сучасний Приморськ) було перенесено на материк.

З XIII століття протока належала Швеції, а з початку XVIII століття — Російській імперії. Після заснування Санкт-Петербурга протока опинилася в центрі військових дій. Під час російсько-шведської війни 1788–1790 років у 1790 році в протоці відбулася Битва при Бйоркезунді. Під час Кримської війни західні союзники планували використовувати протоку для блокади Кронштадта. Під час громадянської війни в Росії у 1919 році протоку тимчасово використовувала Велика Британія як базу для атаки на Кронштадт.

На початку XX століття протока мала інтенсивний морський рух, а після здобуття Фінляндією незалежності протока, що тоді називалася Koivistonsalmi, стала важливим портом у східній Фінляндії. Після Зимової війни з 1940 року протока увійшла до морських кордонів Радянського Союзу і утворювала кордон між Карело-Фінською РСР та РРФСР. Назву Бйоркезунд було прийнято в російській мові замість Koivistonsalmi (Койвистонсалми) у 1950 році; у період, коли відбувалося систематичне перейменування територій, відібраних у Фінляндії під час Зимової війни. Замість фінської назви було прийнято русифіковану версію шведської назви.

Після розпаду Радянського Союзу у протоці продовжується інтенсивний вантажний та морський рух. Цю тенденцію посилило відкриття у 2001 році Приморського порту, який Росія створила для експорту нафти та як противагу портам Балтійських країн. Порт швидко розвивався і у 2004 році обігнав Талліннський. З 2016 року Росія здійснює транспортування нафтопродуктів на захід переважно через Приморський порт через протоку Бйоркезунд.

Див. також Битва при Бйоркезунді Березові острови Виборзька затока

Примітки