Григо́рій Григо́рович Лагойдю́к (нар. 24 серпня 1946, м. Філлах, Каринтія, Австрія) — українсько-французький хореограф, культурний та громадський діяч української діаспори у Франції. Заслужений діяч мистецтв України (1992), орденоносець, Президент Асоціації Українського козацтва у Франції, генерал-отаман Українського козацтва в Європі.

Біографія Народився в місті Філлах (Австрія) в родині українських емігрантів із Галичини. У 1948 році разом із батьками переїхав до міста Шалетт-сюр-Луен, департамент Луаре, Франція. Там закінчив місцеву школу та ліцей Дюрсі в місті Монтаржі. З дитинства виховувався в дусі української культури. Як зазначав його батько: «Франція — там, а тут, у нашій хаті — Україна».

Танцювальну діяльність розпочав у шестирічному віці, приєднавшись до українського ансамблю у Шалетт-сюр-Луен. У 1969 році під час гастролей Українського народного хору ім. Г. Верьовки у Франції Лагойдюк активно долучився до організаційної та репетиційної роботи, познайомився з Анатолієм Авдієвським. Того ж року подорожував разом із Ансамблем танцю України ім. Павла Вірського в Іспанії, де поглиблено вивчав українське сценічне хореографічне мистецтво.

З 1971 по 1995 рік очолював український танцювальний ансамбль «Запорожці» у Шалетт-сюр-Луен. Колектив став лауреатом і переможцем багатьох міжнародних фестивалів, виступав по всій Європі та неодноразово гастролював в Україні (1976, 1983, 1988–1990). Тісно співпрацював із провідними українськими хореографами, зокрема з ансамблем ім. Вірського.

Громадська діяльність З ініціативи Григорія Лагойдюка у 1974 році в Шалетт-сюр-Луен встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку. Захід відбувся за підтримки ЮНЕСКО та товариства «Україна». Ця подія також стала поштовхом до встановлення побратимських відносин між Шалетт-сюр-Луеном і Дніпровським районом Києва.

Після аварії на Чорнобильській АЕС активно організовував гуманітарну допомогу для постраждалих, керуючи благодійним проєктом «Операція “Діти Чорнобиля”» (1991–1992). До Франції звозили медикаменти, одяг, харчі, які згодом доставляли в Україну.

Родина і спадщина Має двох доньок, які також стали хореографами, продовживши мистецьку справу батька. Таким чином, українське хореографічне мистецтво збагатило й французьку культурну сцену — від Сержа Лифаря до родини Лагойдюків.

Український поет Петро Ребро та композитор Станіслав Тихонов присвятили йому «Пісню про козака Лагойдюка». У 1995 році Національна телекомпанія України зняла документальний фільм «Невгамовний Лагойдюк». У 1981 році Лагойдюк зіграв епізодичну роль у художньому фільмі «Одні та інші» режисера Клода Лелюша.

Відзнаки

Заслужений діяч мистецтв України (1992) Орден святого рівноапостольного князя Володимира (2015) Почесні відзнаки українських та європейських діаспорних організацій

Джерела

Карп’як Д. Козаків зібрав загін у місті Шалетті... // Час. — 2007, 25 січня. Грушевська М. Невгамовний козак із Шалетт // Коломийський вісник. — 2008, 21 листопада. Савчук М. У зеленій Франції, в білому Парижі. Українські промінці французького сонця // Коломийські вісти. — 2010, 25 травня.