3I/ATLAS, також відома як C/2025 N1 (ATLAS) і раніше як A11pl3Z, — міжзоряна комета, яку 1 липня 2025 року відкрив огляд астероїдів ATLAS. Комета рухається незамкненою гіперболічною траєкторією повз Сонце, а повз Землю пройшла на відстані 1,8 а. о., не становлячи жодної загрозиNASA опублікувало докладний звіт про міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS. 28.11.2025. Префікс «3I» означає, що це третій підтверджений міжзоряний об'єкт, який проходить крізь Сонячну систему, після 1I/Оумуамуа та 2I/Борисова.
3I/ATLAS — активна комета, що складається з твердого крижаного ядра та коми — хмари газу й крижаного пилу, які вириваються з ядра. Активність комети зумовлює Сонце: воно нагріває ядро настільки, що лід починає сублімувати в газ, який покидає комету й захоплює пил з поверхні, утворюючи кому. Зображення, отримані космічним телескопом Габбла і різними міжпланетними космічними апаратами, свідчать, що діаметр ядра 3I/ATLAS становить менше 1 км. Спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба показали, що 3I/ATLAS незвично багата на діоксид вуглецю і містить невелику кількість водяного льоду, водяної пари, монооксиду вуглецю, й метану. Спостереження Дуже великого телескопа також показали, що 3I/ATLAS випромінює газоподібний ціанід і пару атомарного нікелю в концентраціях, подібних до тих, що спостерігаються в кометах Сонячної системи.
21 жовтня 2025 року комета перебувала в сполученні з Сонцем, а 29 жовтня 2025 року пройшла перигелійВчені отримали «радіосигнал» від 3I/ATLAS: загадковий міжзоряний об'єкт наближається до Землі. 30.11.2025, 22:16, наблизившись до Сонця на відстань 1,36 а.о., що лежить між орбітами Землі та Марса. Імовірно, комета походить або з тонкого, або з товстого диска Чумацького Шляху. Якщо 3I/ATLAS походить із товстого диска, її вік може становити щонайменше 7 мільярдів роківтобто вона старіша за Сонячну систему.
Відкриття 3I/ATLAS відкрив 1 липня 2025 року фінансований НАСА астрономічний огляд ATLAS у Ріо-Уртадо в Чилі (код обсерваторії W68). На момент відкриття об'єкт мав видиму зоряну величину 18 і входив до внутрішньої частини Сонячної системи зі швидкістю 61 км/с відносно Сонця, перебуваючи на відстані 3,5 а. о. від Землі та від Сонця, а на небі рухався вздовж межі між сузір'ями Змії та Стрільця, поблизу галактичної площини. Об'єкт отримав тимчасове позначення A11pl3ZУ Сонячну систему залетів загадковий 20-кілометровий об'єкт. // Автор: Денис Коротинський. 07.07.2025, а дані про його відкриття передали до Центру малих планет (MPC) Міжнародного астрономічного союзу. Спочатку ці спостереження вказували, що об'єкт може рухатися дуже ексцентричною орбітою, яка потенційно наближається до орбіти Землі. Через це MPC тимчасово включив його до свого списку нещодавно відкритих кандидатів у навколоземні об'єкти до остаточного підтвердження орбіти.
Подальші спостереження з інших обсерваторій, у яких брали участь як професіонали, так і астрономи-аматори, показали, що траєкторія об'єкта не проходить поблизу Землі, а натомість є гіперболічною, так що об'єкт має міжзоряне походження. Передвідкриттєві спостереження 3I/ATLAS підтвердили її міжзоряну траєкторію. До них належали спостереження Zwicky Transient Facility (ZTF, код обсерваторії I41) від 28–29 червня 2025 року, знайдені протягом кількох годин після першого повідомлення, спостереження ZTF від 14 до 21 червня 2025 року, а також спостереження ATLAS від 25 до 29 червня 2025 року. Астроном-аматор Сем Дін також повідомив про додаткові передвідкриттєві спостереження ATLAS, виконані між 5 і 25 червня 2025 року, і припустив, що 3I/ATLAS не відкрили раніше через те, що вона проходила на тлі щільних зоряних полів центру Галактики, де комету було важко розпізнати.
Початкові спостереження 3I/ATLAS не давали змоги визначити, чи є об'єкт астероїдом, чи кометою. Деякі астрономи, зокрема , не виявили кометних ознак, однак спостереження, виконані 2 липня 2025 року оглядом Deep Random Survey (X09) у Чилі, (G37) в Аризоні та телескопом CFHT (T14) на Мауна-Кеа, виявили слабку кому з можливим хвостоподібним видовженням завдовжки 3 кутові секунди, що свідчило про кометну природу об'єкта. 2 липня 2025 року MPC оголосив про відкриття 3I/ATLAS і присвоїв їй позначення міжзоряного об'єкта «3I», яке вказує, що це третій підтверджений міжзоряний об'єкт. MPC також присвоїв 3I/ATLAS позначення неперіодичної комети C/2025 N1 (ATLAS). На момент офіційного присвоєння назви MPC уже зібрав 122 спостереження комети з 31 різної обсерваторії.
Спостереження
Спостереження Девіда Джевтта та Джейн Лу за допомогою Північного оптичного телескопа 2 липня 2025 року підтвердили, що 3I/ATLAS є «безперечно активним» та має розмитий вигляд. Мігель Аларкон і група дослідників Інститут астрофізики Канарських островів за допомогою Двометрового здвоєного телескопа того ж дня також виявили кометну активність. Спостереження, виконані кількома різними телескопами, показали, що кома комети має червонуватий колір, характерний для пилу, подібно до попередньої міжзоряної комети 2I/Борисова. У дослідженні, опублікованому Тоні Сантаною-Росом і співавторами в серпні 2025 року, повідомлялося, що протягом липня 2025 року кома 3I/ATLAS ставала дедалі червонішою. Це свідчить про зміну складу поверхні або коми внаслідок посилення кометної активності 3I/ATLAS.
6 липня було опубліковано додаткові спостереження, зокрема спостереження до відкриття, виконані Zwicky Transient Facility (I41) протягом кількох ночей між 22 травня та 21 червня 2025 року. Ще раніше спостереження до відкриття від 21 травня 2025 року, виконане у Вейцманівській астрофізичній обсерваторії (M01), було опубліковане 18 липня 2025 року.
Поляриметричні спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа, Північного оптичного телескопа та Роженської обсерваторії в липні та серпні 2025 року, показали, що кома 3I/ATLAS демонструє незвично високий ступінь від'ємної поляризації за малих фазових кутів. Це означає, що значна частина світла, відбитого комою 3I/ATLAS, поляризована вздовж площини Сонце—комета—спостерігач. Від'ємна поляризація 3I/ATLAS подібна до тієї, яку спостерігають у транснептунових об'єктів, і свідчить, що її кома складається із суміші крижаного та темного матеріалу.
Щойно введена в експлуатацію Обсерваторія Вери Рубін випадково зафіксувала 3I/ATLAS під час перевірки наукового обладнання з 21 червня до 3 липня 2025 року. Ці спостереження виявили невелике збільшення діаметра коми комети та дали змогу обмежити можливий діаметр її ядра. Якби перевірка наукового обладнання розпочалася на два тижні раніше, Обсерваторія Вери Рубін відкрила б 3I/ATLAS ще до огляду ATLAS. Обсерваторія продовжувала спостерігати 3I/ATLAS до 20 липня 2025 року, коли комета стала недоступною для спостережень із Чилі; за цей час її 3200-мегапіксельна камера LSST отримала майже 100 експозицій, зафіксувавши зміни комети під час її наближення до Сонця. Космічний апарат TESS також спостерігав 3I/ATLAS ще до її відкриття — з 7 травня до 3 червня 2025 року. Ці спостереження показали, що комета була вже яскравою й активною навіть тоді, коли перебувала приблизно за 6,4 а. о. від Сонця у травні 2025 року. Це свідчить, що її активність, найімовірніше, зумовлена сублімацією летких льодів, відмінних від водяного льоду.
Водяний лід у комі 3I/ATLAS уперше виявили 20 липня 2025 року на основі спектроскопії в ближньому інфрачервоному діапазоні, виконаної за допомогою телескопа Джеміні-Південь та телескопа IRTF 5 і 14 липня 2025 року. Ультрафіолетові спостереження обсерваторії Swift 30 липня та 1 серпня 2025 року вказали на наявність у комі 3I/ATLAS водяної пари та гідроксид-іонів. 21 серпня 2025 року астрономи місії SPHEREx та Каліфорнійського технологічного інституту повідомили про виявлення водяного льоду та яскравого випромінювання газоподібного діоксиду вуглецю за результатами спостережень SPHEREx, проведених у середині серпня 2025 року. 22 серпня 2025 року астрономи Ловеллівської обсерваторії повідомили про перше попереднє виявлення випромінювання ціаніду в 3I/ATLAS. Спектроскопічні спостереження Дуже великого телескопа 21 серпня 2025 року підтвердили наявність ціаніду, а також виявили в комі 3I/ATLAS нікель.
Космічний телескоп «Габбл» отримав перші зображення 3I/ATLAS 21 липня 2025 року. Вони показали кому з високою деталізацією та дали змогу обмежити діаметр ядра значенням менше ніж 5,6 км. НАСА та Європейське космічне агентство оприлюднили ці зображення 7 серпня 2025 року. 6 серпня 2025 року Космічний телескоп Джеймса Вебба уперше спостерігав 3I/ATLAS за допомогою інструмента NIRSpec, а результати цих спостережень НАСА оголосило 25 серпня 2025 року. 15 липня 2025 року 3I/ATLAS був знятий за допомогою телескопа Джеміні-Північ на ГаваяхTelescope spies rare interstellar comet 3I/ATLAS zooming through our solar system (photos). // By Samantha Mathewson published July 17, 2025Астрономи зняли рідкісну міжзоряну комету, що може бути старшою за Сонце. // Автор: Вікторія Рудзінська. 17.07.2025. У листопаді 2025 року телескоп Габбл виконав ультрафіолетову спектроскопію 3I/ATLAS, щоб визначити склад газових викидів комети та співвідношення сірки до кисню, а надалі телескоп планував спостерігати комету під час її віддалення від Сонячної системи. У грудні 2025 року, після проходження кометою перигелію, Космічний телескоп Джеймса Вебба виконав другу серію спостережень 3I/ATLAS.
Комету спостерігали за допомогою телескопа Джеймса Клерка Максвелла 7 вересня 2025 року, коли 3I/ATLAS перебувала на відстані 2,33 а. о. від Сонця. Було визначено, що швидкість утворення ціаніду водню становила молекул на секунду, тоді як через тиждень, 14 вересня, вона зросла до молекул за секунду (2 кг/с). 15 вересня кома ціаніду мала діаметр близько 180 000 кілометрів і була асиметричною, витягнутою в напрямку, протилежному до Сонця. Того ж дня також спостерігався пиловий хвіст завдовжки 50 кутових секунд, що відповідало приблизно 100 000 кілометрам. 14 вересня видима зоряна величина комети становила 14,2.
ExoMars TGO за допомогою системи кольорової та стереоскопічної зйомки поверхні (CaSSIS) отримав зображення коми 3I/ATLAS під час її максимального зближення з Марсом. Комета була приблизно у 50 000 разів тьмянішою за об'єкти, які орбітальний апарат зазвичай спостерігає, тому її знімали з експозицією тривалістю 5 секунд. В березні 2026 року 3I/ATLAS наблизився до Юпітера, і його сфотографував космічний апарат JUICE, який також прямує до ЮпітераStunning New Image Shows Comet 3I/ATLAS After Its Closest Pass To The Sun. // By Dr. Alfredo Carpineti. February 28, 2026Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS наближається до Юпітера: приголомшливе фото. 28.02.2026, 23:02.
Траєкторія
Комета 3I/ATLAS рухається повз Сонце за надзвичайно гіперболічною траєкторією, оскільки її швидкість надто велика, щоб Сонце могло утримати її своєю гравітацією. Коли 3I/ATLAS увійшла в Сонячну систему, вона рухалася зі швидкістю v58 км/с відносно Сонця. У міру наближення 3I/ATLAS до Сонця та дії його гравітації комета прискорювалася, а після того, як почала віддалятися, знову сповільнилася під впливом сонячного тяжіння. 3I/ATLAS рухається значно швидше за два попередні відомі міжзоряні об'єкти — 1I/Оумуамуа (v26 км/с) та 2I/Борисова (v32 км/с).
Форму траєкторії 3I/ATLAS описують параметром, відомим як ексцентриситет орбіти. Якщо для еліптичних орбіт ексцентриситет менший за 1, то для гіперболічних орбіт він більший за 1. Для 3I/ATLAS ексцентриситет траєкторії надзвичайно великий і становить . Такий великий ексцентриситет робить траєкторію 3I/ATLAS майже прямою, а не вигнутою. 3I/ATLAS має найбільший ексцентриситет серед трьох відомих на сьогодні міжзоряних об'єктів, більший, ніж у 1I/Оумуамуа (e=1,2) та 2I/Борисова (e=3,4).
3I/ATLAS пройшла найближче до Сонця 29 жовтня 2025 року о 11:45 UTC. Її перигелійна відстань, тобто найменша відстань до Сонця, становила 1,36 а. о., що лежить між орбітами Землі та Марса. У перигелії комета рухалася з максимальною швидкістю 68 км/с відносно Сонця.