Грабченко Іван Митрофанович (17 квітня 1894, Барвінкове, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія -10 липня 1977, Вінниця, УРСР) – український радянський лікар-хірург.

Біографія

Ранні роки та навчання Іван Грабченко народився 29 квітня 1894 року у селі Слобода Барвінкова (м. Барвінкове) на Харківщині. Початкову освіту отримав закінчивши церковно-приходську школу та двокласне сільське училище. У 1913 році почав працювати на металургійному заводі у м. Костянтинівка.

У жовтні 1914 року І.М. Грабченко був призваний на військову службу та направлений до Преображенського полку у Петроград. Служив рядовим, санітаром. У 1915 році був переведений до Миколаївського військового шпиталю; закінчив школу ротних фельдшерів та став помічником лікаря. У 1917 році закінчив 2-гу Петроградську гімназію,  отримавши атестат зрілості. З 1918 року почав навчатися у Військово-медичної академії у Ленінграді, яку закінчив у 1924 році.

Трудова діяльність По закінченню академії І.М. Грабченко працював у Харківському військовому шпиталі № 1 та Льотній школі авіації у м. Севастополь.

З 1926 по 1942 рік працював у Ленінградському інституті онкології на посадах лікаря  16-ї онкологічної полікліники Василеостровського району, лікарем-ординатором профілактичного відділення, асистентом та старшим науковим співробітником. У 1935 році здобув науковий ступінь кандидата медичних наук та отримав вчене звання старшого наукового співробітника.

Був учасником радянсько-фінської та Другої світової війни. Під час блокади Ленінграда надавав допомогу в хірургічному відділенні лікарні ім. І. І. Мечникова, був завідувачем хірургічного відділення евакуаційного шпиталю № 100. Упродовж 1942-1945 років працював завідувачем хірургічного відділення Ленінградської міської лікарні ім. Куйбишева. Був двічі поранений, отримав контузію. У вересні 1942 року захистив докторську дисертацію. У 1945 році Грабченко був обраний на посаду завідувача шпитальної хірургії Львівського медичного інституту, на якій працював з 1945 по 1951 рік.

У 1946 році здобув науковий ступінь доктора наук.

У 1951 році І. Грабченко переїхав до Вінниці, де очолив кафедру факультетської хірургії медичного інституту. Напрямками наукових досліджень очолюваної ним кафедри були боротьба з раковими захворюваннями шлунка, стравоходу, кишківника, легень, сечостатевої системи, молочної залози, прямої та ободової кишок; методи ранньої діагностики раку, передракових захворювань; лікування та профілактики раку.

Працював над удосконаленням онкологічної служби в області, організуючи та проводячи обласні й міжрайонні науково-практичні конференції, надаючи консультативну допомогу районним лікувальним закладам. Він є автором близько 100 наукових праць.

У 1953 році отримав вчене звання професора. Протягом 1970-1973 роках працював науковим консультантом кафедри факультетської хірургії Вінницького медичного інституту.Помер 10 липня 1977 р.

Суспільна діяльність

член правління республіканських товариств хірургів та онкологів, член редколегії журналу "Клиническая хирургия" голова Вінницького обласного хірургічного голова Вінницького обласного онкологічного товариств.

Вшанування пам'яті та нагороди

медаль "За оборону Ленинграда" (1943), медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." орден "Знак пошани". У м. Вінниці у будинку № 6 по вул. Соборній на його честь вченого встановлено меморіальну дошку.

Примітки