«Серед акул» () — американський сатирична чорна комедія 1994 року режисера і сценариста Джорджа Хуанга. У головних ролях Кевін Спейсі, Френк Вейлі та Мішель Форбс.
Сюжет Бадді Акерман, впливовий кіномагнат, наймає наївного молодого сценариста Ґая своїм асистентом. Ґай, який щойно закінчив кіношколу, вважає, що його нова робота — чудовий шанс. Незважаючи на застереження Рекса, попереднього асистента, який за роки під керівництвом Бадді встиг зачерствіти, — Гай зберігає оптимізм.
Бадді виявляється справжнім тираном: він поводиться з Ґаєм, як з рабом, піддає його садистським (і публічним) словесним образам і змушує виконувати безглузді доручення, які виходять за рамки робочих обов'язків. Ґай принижений і змушений терпіти його знущання. Єдиною розрадою для Ґая є його нова дівчина Дон, продюсерка у фірмі Бадді. Коли Бадді в телефонній розмові звільняє Ґая, той нарешті зривається і бере колишнього боса в заручники. Він зв'язує Бадді і піддає його жорстоким побиттям та тортурам. Згодом, через помилку з функцією утримання дзвінків на телефоні Бадді, Ґай чує, як Бадді та Дон домовляються про побачення.
Потрапивши у владу Ґая, Бадді вперше відкриває в собі людську, вразливу сторону. Він розповідає Ґаю, що його дружину застрелили, зґвалтували і вбили на Святвечір дванадцять років тому, а також про те, що сам колись був помічником сильних і тиранічних чоловіків, над яким знущалися, і витратив десять років на те, щоб змиритися з цим, аби самому досягти успіху. Він також розповідає, що знущання над Гаєм були його способом навчити хлопця, що свій успіх він повинен заслужити. Дон приїжджає на місце події і застає Ґая, який цілиться в обличчя Бадді з пістолета і наполягає, що вона погодилася зустрічатися з Бадді лише для того, щоб допомогти Ґаю в його кар'єрі. Дон благає Ґая опустити пістолет, на що Бадді відповідає, що він повинен натиснути на курок, щоб просунутися в бізнесі. Після хвилини нерішучості Бадді кричить Ґаю, щоб той стріляв, що той і робить.
З'ясовується, що Ґай убив Дон, яку звинувачують у викраденні та катуванні Бадді, після чого його підвищили в посаді. Пізніше Ґай холоднокровно наказує колишньому колезі з'ясувати, чого він насправді хоче, а потім зробити все, щоб отримати це, повторюючи те, що Бадді неодноразово говорив Ґаю. Побитий Бадді проходить повз офіс Ґая, зустрічається з ним поглядом і мовчки жестом запрошує його до свого кабінету на зустріч. Ґай вибачається і заходить до кабінету Бадді, ігноруючи його телефонний дзвінок. Бадді зачиняє двері свого кабінету, коли повз нього проходять інші працівники.
Акторський склад
Виробництво Джордж Хуанг вирішив написати сценарій після розмови з Робертом Родрігесом. Родрігес перебував у Лос-Анджелесі після того, як його фільм «El Mariachi» привернув увагу Sony Pictures, де він подружився з Хуангом. Хуанг розповів Родріґесу про свої розчарування у кіно і думав зібрати історії друзів, які працюють на впливових голлівудських керівників, а також історії, засновані на його власному досвіді роботи асистентом, у книгу під назвою «Stories from Hollywood Hell». Родріґес заохотив його звільнитися з Sony і займатися письменницькою діяльністю на повну ставку, щоб Хуанг міг написати сценарій і поставити його сам.
Сценарій Хуанга «Reel Life», що з'явився в результаті, підхопив керівник Cineville Френк Еверс, який залучив фінансування від незалежних інвесторів і значну виробничу підтримку від Sony Pictures Entertainment. Згодом фільм було продано компанії Trimark Pictures (пізніше, у 2000 році, його придбала Lionsgate).
Хоча сам Джордж Хуанг працював асистентом Баррі Джозефсона, який на той час був старшим віце-президентом з розвитку Sony Pictures, дехто припускає, що персонаж Бадді був натхненний реальним кіномагнатом Скоттом Рудіном, тоді як інші припускають, що він заснований на продюсері Джоелі Сілвері, а Ґай — на Алані Шехтері, асистенті Сілвера на початку 1990-х років.
Режисер, якого наймає Бадді у фільмі, Фостер Кейн, названий на честь персонажа Орсона Веллса у фільмі «Громадянин Кейн» 1941 року, Чарльза Фостера Кейна.
Випуск Прем'єра відбулася 10 вересня 1994 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто. У прокат фільм вийшов 21 квітня 1995-го.
«Серед акул» був випущений на DVD компанією Lionsgate 12 серпня 1998 року. До десятої річниці фільму Lionsgate випустила спеціальне видання DVD 7 червня 2005 року. Спеціальне видання містить аудіокоментарі Хуана, Вейлі та Спейсі, а також документальні фільми, зокрема «Back to the Tank: 10 Years Later» — ретроспективний матеріал про створення фільму.
Стрічка була випущена на Blu-ray 19 липня 2021 року британською компанією Fabulous Films.
Відгуки На Rotten Tomatoes фільм має рейтинг схвалення 76% на основі відгуків 38 критиків. У консенсусі на сайті зазначено: "«Серед акул» — це розумна, нещадна голлівудська сатира, похмуро смішна і спостережлива, завдяки Кевіну Спейсі в ролі безжального студійного магната Бадді Аккермана". На Metacritic він має оцінку 66% на основі відгуків 14 критиків, що означає «загалом сприятливі відгуки».
Особливо високо оцінили гру Спейсі. Оуен Глейберман з Entertainment Weekly писав: "Продюсер у ролі мегаломаніакального горлоріза — диявола з мобільним телефоном — вже став стандартною фігурою голлівудської сатири. Але Кевін Спейсі виводить цього архетипного придурка на новий рівень тиранічної бравади у надзвичайно огидному «Серед акул»". Глейберман додав, що персонаж Ґая потребує більшої конкретизації, і зрештою поставив фільму оцінку B.
Роджер Еберт дав фільму три з чотирьох зірок. Хоча Еберт вважав фінал неправдоподібним, він казав: "Найкраще у «Серед акул» те, як Ґай розвиває навички телефонної розмови та брехні, або як Бадді маніпулює телефонами. Зрештою, Ґай отримує від Бадді найбільший урок, і в похмурому гуморі цієї логіки фільм знаходить своє завершення". Еберт підсумував, що "сюжет фільму може бути переписаний, а кінцівка може бути не надто задовільною, але око і вухо [Хуана] мають рацію. У Голлівуді, де влада є найвищим афродизіаком, вона також є найкращим виправданням майже для будь-якої мислимої поведінки. Впливові керівники, агенти та зірки поводяться так, як вони поводяться — тому що вони можуть. Хуан знаходить у цій ситуації неабиякий гумор і, якщо не помиляюся, трохи тихої гіркоти".
Багато хто відзначив, що фільм відсилає до голлівудської сатири «Гравець», яка дебютувала двома роками раніше.
Фільм набув нового значення у 2017 році, коли стали відомі випадки зловживань і сексуальних домагань з боку Гарві Вайнштейна, а рух MeToo став вірусним, на додачу до звинувачень у неправомірних діях самого Спейсі та голлівудського продюсера Скотта Рудіна, про якого повідомлялося, що він зловживав своїми підлеглими.
Нагороди і номінації У 2003 персонаж Бадді Акерман, якого зіграв Кевін Спейсі, розглядався Американським інститутом кіномистецтв як один з 400 варіантів у номінації «50 найкращих лиходіїв за останні 100 років», проте не потрапив до фінального списку.
+ Рік Нагорода Категорія Номінант Результат Deauville Film Festival Нагорода критиків Джордж Хуанг Спеціальний приз Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса Найкращий актор другого плану Кевін Спейсі Спільнота кінокритиків Нью-Йорка Найкращий актор другого плану Міжнародний кінофестиваль у Сіетлі Найкращий актор Вибір критиків Найкраща чоловіча роль другого плану Незалежний дух Найкраща чоловіча роль Національна спілка кінокритиків США Найкраща чоловіча роль другого плану
Сценічні адаптації Світова прем'єра сценічної адаптації, написаної Майклом Лесслі, відбулася в лондонському театрі «Водевіль» у жовтні 2007 року. У п'єсі зіграли Крістіан Слейтер у ролі Бадді, Метт Сміт у ролі Ґая, Артур Дервіл у ролі Рекса і Гелен Бексендейл у ролі Дон. Номінант на премію «Оскар» Деміан Бічір відкрив іспанську версію п'єси у Мехіко в січні 2012 року.
Сінгапурська театральна компанія PANGDEMONiUM! представила виставу в Сінгапурі в Драматичному центрі з 20 вересня по 7 жовтня 2012 року.
Телевізійна адаптація
У 2022 році телеадаптація, написана Кетлін Робертсон, вийшла на каналі The Roku Channel. У головних ролях — Діане Крюгер і Кірнан Шипка.
Примітки
Посилання