Джон Ро́бісон (, 4 лютого 1739, Стірлінгшир, Шотландія — 30 січня 1805, Единбург, Шотландія) — шотландський вчений (хімік і фізик), винахідник, професор Единбурзького університету, перший генеральний секретар Королівського товариства Единбурга (перебував на посаді протягом 20 років).
Життєпис 1756 року закінчив Університет Глазго. Брав участь у випробуваннях морського хронометра Джона Гаррісона у плаванні на Ямайку. 1766 року став професором хімії Університету Глазго.
1770 року як секретар адмірала прибув у Санкт-Петербург і до 1773 року жив у Росії, викладав математику кадетам Морського кадетського корпусу в Кронштадті.
Від 1773 року — професор натурфілософії Единбурзького університету. Від 1800 року — іноземний почесний член Петербурзької академії наук. Від 1783 року — генеральний секретар Королівського товариства Единбурга, створеного цього ж року.
Автор відомої конспірологічної праці «Докази таємної змови проти всіх релігій та урядів Європи» (1797), спрямованої проти масонів.
Наукові заслуги Винайшов сирену. Стверджував, що 1769 виявив, що кулі з однаковим електричним зарядом відштовхуються зі силою, обернено пропорційною квадрату відстані між ними, тобто передбачив відкриття закону Кулона (1785).. На стор. 68 автор заявляє, що 1769 року він оприлюднив свої результати вимірювання сили, яка діє між сферами з одинаковим зарядом. На стор. 73 автор пише, що сила змінюється як .
Також працював із Джеймсом Ваттом над створенням парового автомобіля, але безрезультатно.
Примітки
Посилання Життєпис Робісона Джон Робісон «Докази таємної змови проти всіх релігій та урядів Європи»