__NOTOC__
ぬ або ヌ (/nu/; МФА: [nu] • [nɯ]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 5-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Короткі відомості Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う).
Ясенний носовий: /n/ → ぬ[nɯ]
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 23. Порядок іроха: 10. Між り і る. Абетки Хіраґана: ぬ Походить від скорописного написання ієрогліфа 奴 (ну, раб). Катакана: ヌ Походить від скорописного написання верхньої правої складової ієрогліфа 奴 (ну, раб). Манйоґана: 奴 • 努 • 怒 • 農 • 濃 • 沼 • 宿
Транслітерації Кирилиця: Система Поліванова: НУ (ну). Альтернативні системи: НУ (ну). Латинка Система Хепберна: NU (nu). Японська система: NU (nu). JIS X 4063: nu Айнська система: NU (nu).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: ●●－－●－ Радіоабетка: НУмацу но НУ (沼津のヌ; «ну» Нумадзу) Абетка Морзе: ・・・・
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000