«Ой маю, маю я оченята…» — вірш Тараса Шевченка 1859 року, написаний у Пирятині.
Написання та автографи Збереглася фотокопія чистового автографа віршаСтара Україна. — 1925. — № 3/4. — С. 43 та чистовий автограф у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 239. Дата в «Більшій книжці»: «10 июня. Пирятин». Вірш датується за автографом: 10 червня 1859 року, місце написання — Пирятин«Ой маю, маю я оченята…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 305; 716.] litopys.org.ua Процитовано 19 липня 2025.
Найраніший відомий текст — автограф, написаний на тому самому аркуші, що й поезія «Ой по горі роман цвіте...»; автограф належав Науковому товариству імені Шевченка у Львові; він не зберігся. Фотокопію опубліковано в журналі «Стара Україна» (1925, № 3/4, стор. 43). Свого часу І. Я. Франко готуючи видання творів поета, яке вийшло 1908 року, виконав копію автографа, де є одне різночитання у четвертому рядку: «Ой м[аю], [маю] я рученята». Авторських варіантів цей автограф не міститьІЛ, ф. 3, № 1992.
Чистовий автограф у «Більшій книжці» містить авторські виправлення допущених описок. Вірш переписано до «Більшої книжки» не раніше 10 червня 1859 року. Це остаточний текст твору.
Публікація Вперше вірш надруковано у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 632) за «Більшою книжкою». Першодрук вірша містить різночитання у другому рядку: «Нікого, мати, та оглядати...».
Сюжет Мотивом і формою вірш близький до народнопісенних творів«Ой маю, маю я оченята…» [ Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 59-75.]litopys.org.ua Процитовано 19 липня 2025.
Музика Вірш поклали на музику М. В. Лисенко, В. І. Сокальський, Т. І. Шутенко, П. А. Щуровський й інші.
Примітки
Посилання «Ой маю, маю я оченята…» на порталі kobzar.ua