Гіпотеза Біла — твердження в теорії чисел:
Якщо
,
де A, B, C, x, y та z — додатні цілі числа, причому x, y, z > 2, то A, B і C мають спільний простий дільник.
Еквівалентно,
Рівняння не має розв'язків у додатних цілих числах та попарно взаємно простих цілих числах A, B, C, якщо x, y, z > 2.
Гіпотезу сформулював 1993 року , банкір та математик-аматор, під час дослідження узагальнень великої теореми Ферма. Від 1997 року Біл пропонує грошову премію за рецензоване доведення цієї гіпотези або контрприклад. Розмір премії збільшувався кілька разів і наразі становить 1 млн доларів.
У деяких публікаціях цю гіпотезу називають узагальненим рівнянням Ферма, гіпотезою Молдіна та гіпотезою Тейдемана — Заг'є.
Пов'язані приклади Для ілюстрації, розв'язок має основи зі спільним дільником 3, розв'язок має основи зі спільним дільником 7, та має основи зі спільним дільником 2. Дійсно, рівняння має нескінченну кількість розв'язків, де основи мають спільний дільник, серед них і узагальнення трьох наведених прикладів, відповідно
і
Крім того, для кожного розв'язку (зі взаємно простими або ні основами) існує нескінченно багато розв'язків з однаковим набором показників та зростаючим набором не взаємно простих основ. Тобто, для розв'язку
додатково маємо
де
Будь-які розв'язки гіпотези Біла обов'язково включатимуть три члени, всі з яких є 3-повнократними числами, тобто числами, де показник степеня кожного простого множника дорівнює щонайменше трьом. Відомо, що існує нескінченна кількість таких сум, що включають взаємно прості 3-повнократні числа; однак такі суми трапляються рідко. Два найменші приклади:
Гіпотеза Біла вирізняється тим, що вона вимагає, щоб кожен із трьох членів можна було виразити як єдиний степінь.
Зв'язок з іншими гіпотезами Велика теорема Ферма встановила, що не має розв'язків для n > 2 для додатних цілих чисел A, B та C. Якби якісь розв'язки великої теореми Ферма існували, то діленням на кожен спільний дільник можна було б отримати розв'язки зі взаємно простими A, B і C. Отже, велику теорему Ферма можна розглядати як частковий випадок гіпотези Біла, обмеженої для x = y = z.
Гіпотеза Ферма — Каталана полягає в тому, що має лише скінченну кількість розв'язків, де A, B і C — додатні цілі числа без спільного простого дільника, а x, y і z — додатні цілі числа, що задовольняють умову Гіпотезу Біла можна переформулювати як «Усі розв'язки гіпотези Ферма — Каталана використовуватимуть показник степеня 2».
Гіпотеза abc означала б, що існує щонайбільше скінченна кількість контрприкладів до гіпотези Біла.
Часткові результати У наведених нижче випадках, коли n є показником степеня, також доведено випадки для показників кратних n, оскільки kn-й степінь також є n-м степенем. Згадані розв'язки, що включають другий степінь, можна знайти зокрема серед розв'язків для гіпотези Ферма — Каталана. Усі випадки вигляду (2, 3, n) або (2, n, 3) мають розв'язок 23 + 1n = 32, який нижче названо каталанівським розв'язком Каталана.
Випадок x = y = z ≥ 3 відповідає великій теоремі Ферма, відсутність розв'язків довів 1994 року Ендрю Вайлс. Для випадку (x, y, z) = (2, 3, 7) та всіх перестановок , Едвард Шефер (Edward F. Schaefer) та Майкл Столл (Michael Stoll) 2005 року довели існування лише чотирьох не-каталанівських розв'язків, жоден з яких не суперечить гіпотезі Біла. Для випадку (x, y, z) = (2, 3, 8) та всіх перестановок Нільс Бруйн (Nils Bruin) 2003 року довів існування лише двох не-каталанівських розв'язків, жоден з яких не суперечить гіпотезі Біла. Для випадку (x, y, z) = (2, 3, 9) та всіх перестановок Нільс Бруйн (Nils Bruin) 2003 року показав існування лише одного не-каталанівського розв'язку, який не суперечить гіпотезі Біла. Для випадку (x, y, z) = (2, 3, 10) та всіх перестановок Девід Цурайк-Браун (David Zureick-Brown) 2009 року довів існування лише каталанівського розв'язку. Для випадку (x, y, z) = (2, 3, 11) та всіх перестановок Нуно Фрейтас (Nuno Freitas), Бартош Наскрецький (Bartosz Naskręcki) і Майкл Столл (Michael Stoll) довели існування лише каталанівського розв'язку. Для випадку (x, y, z) = (2, 3, 15) та всіх перестановок Самір Сіксек (Samir Siksek) і Майкл Столл (Michael Stoll) 2013 року довели існування лише каталанівського розв'язку. Для випадку (x, y, z) = (2, 4, 4) та всіх перестановок відсутність розв'язків доведено в працях П'єра Ферма 1640 року та Леонарда Ейлера 1738 року. Для випадку (x, y, z) = (2, 4, 5) та всіх перестановок відомо лише два не-каталанівські розв'язки, які не суперечать гіпотезі Біла, які навів 2003 року Нільс Бруйн (Nils Bruin). Для випадку (x, y, z) = (2, 4, n) та всіх перестановок довели для n ≥ 6 Майкл Беннет (Michael Bennett), Джордан Елленберґ і Натан Нг (Nathan Ng) 2009 року. Для випадку (x, y, z) = (2, 6, n) та всіх перестановок довели для n ≥ 3 Майкл Беннет (Michael Bennett) і Імін Чень (Imin Chen) 2011 року та Беннет, Чень, Сандер Дамен (Sander R. Dahmen) і Соруш Яздані (Soroosh Yazdani) 2014 року. Для випадку (x, y, z) = (2, 2n, 3) доведено для 3 ≤ n ≤ 107 крім n = 7 та різних модульних конгруенцій, що якщо n просте, то не існує не-каталанівських розв'язків (Беннет, Чень, Дамен і Яздані). Для випадків (x, y, z) = (2, 2n, 9), (2, 2n, 10), (2, 2n, 15) та всіх перестановок довели 2014 року для n ≥ 2 Беннет, Чень, Дамен і Яздані. Для випадку (x, y, z) = (3, 3, n) та всіх перестановок доведено для 3 ≤ n ≤ 109 і різних модульних конгруенцій, якщо n просте. Для випадку (x, y, z) = (3, 4, 5) та всіх перестановок довели 2011 року Сіксек і Столл. Для випадку (x, y, z) = (3, 5, 5) та всіх перестановок were довів 1998 року . Для випадку (x, y, z) = (3, 6, n) та всіх перестановок для n ≥ 3 довели 2014 року Беннет, Чень, Дамен і Яздані. Для випадку (x, y, z) = (2n, 3, 4) та всіх перестановок для n ≥ 2 довели 2014 року Беннет, Чень, Дамен і Яздані. Для випадків (5, 5, 7), (5, 5, 19), (7, 7, 5) та всіх перестановок довели 2013 року Дамен і Сіксек. Для випадку (x, y, z) = (n, n, 2) та всіх перестановок для n ≥ 4 довели 1995 року і спираючись на праці Ейлера і Пунена.H. Darmon and L. Merel. Winding quotients and some variants of Fermat's Last Theorem, J. Reine Angew. Math. 490 (1997), 81–100. Для випадку (x, y, z) = (n, n, 3) та всіх перестановок для n ≥ 3 довели Едуар Люка, Пунен та Дармон і Мерель. Для випадку (x, y, z) = (2n, 2n, 5) та всіх перестановок для n ≥ 2 довів 2006 року Беннет. Для випадку (x, y, z) = (2l, 2m, n) та всіх перестановок довели для простих l, m ≥ 5 та n = 3, 5, 7, 11 Анні (Samuele Anni) та Сіксек. Для випадку (x, y, z) = (2l, 2m, 13) та всіх перестановок для простих l, m ≥ 5 довели Ніколя Біллері (Nicolas Billerey), Чень, Лассіна Дембеле (Lassina Dembélé), , Фрейтас. Для випадку (x, y, z) = (3l, 3m, n) де l, m ≥ 2 і n ≥ 3 прямо випливає з праці Алана Крауса (Alain Kraus). Теорема Дармона — Гранвіля використовує теорему Фалтінгса, щоб показати, що для кожного конкретного вибору показників (x, y, z), існує не більше ніж скінченна кількість взаємно простих розв'язків для (A, B, C). Неможливість випадку A = 1 або B = 1 випливає з гіпотези Каталана, яку довів 2002 року . (Зверніть увагу, що C не може дорівнювати 1, інакше одне з A і B має дорівнювати 0, що не допускається.) Потенційний клас розв'язків рівняння, а саме ті, в яких A, B, C також утворюють піфагорову трійку, розглянув у 1950-х роках Л. Єсманович (L. Jesmanowicz). Дж. Йозефяк довів, що існує нескінченна кількість простих піфагорових трійок, які не можуть задовольняти рівняння Біла. Подальші результати здобув Чао Ко. Пітер Норвіг, директор із досліджень у Google, повідомив, що провів серію числових пошуків контрприкладів до гіпотези Біла. Серед своїх результатів він виключив усі можливі розв'язки, в яких x, y, z ≤ 7 і A, B, C ≤ 250 000, а також можливі розв'язки, в яких x, y, z ≤ 100 і A, B, C ≤ 10 000. Якщо A і B непарні, а x і y парні, гіпотеза Біла не має контрприкладу. Припускаючи правильність гіпотези Біла, існує верхня межа для будь-якого спільного дільника x, y і z у виразі .
Нагорода За опубліковане доведення або контрприклад банкір запропонував 1997 року нагороду в розмірі 5000 доларів США, за десять років збільшив її до 50 000 доларів США, а відтоді збільшив її до 1 000 000 доларів США.
Американське математичне товариство (АМТ) зберігає премію в розмірі 1 млн доларів у довірчій власності, доки гіпотезу Біла не буде розв'язано. Його діяльність контролює Комітет премії Біла (; BPC), який призначає президент АМТ.
Варіанти Контрприклади , , та показують, що гіпотеза була б хибною, якби один із показників степеня дорівнював 2. Гіпотеза Ферма — Каталана — відкрита гіпотеза, що стосується таких випадків (умовою цієї гіпотези є те, що сума обернених величин менша за 1). Якщо ми дозволимо, щоб не більше, ніж один із показників степеня дорівнював 2, то може існувати лише скінченна кількість розв'язків (крім випадку ).
Варіація гіпотези, яка стверджує, що x, y, z (замість A, B, C) повинні мати спільний простий дільник, хибна. Контрприкладом є у якому 4, 3 та 7 не мають спільного простого дільника. (Фактично, найбільший спільний простий дільник показників степеня, який існує, дорівнює 2; спільний дільник, більший від 2, був би контрприкладом до великої теореми Ферма.)
Гіпотеза хибна для ширшої області гаусових цілих чисел. Після того, як за контрприклад запропонували нагороду в розмірі 50 доларів, його надав Фред В. Геленіус:
Див. також
Abc-гіпотеза Гіпотеза Ейлера Рівняння Якобі — Маддена Число таксі Піфагорова четвірка — список пов'язаних гіпотез і теорем Розподілені обчислення BOINC
Примітки
Посилання Сторінка офісу премії Біла Bealconjecture.com Math.unt.edu
Обговорення на Mathoverflow.net щодо назви та дати походження теореми