Дмитро Леонідович Пулінець — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького (2024) та кавалер ордену Данила Галицького (2025).
Життєпис Народився в 1996 році в селі Великі Копані на Лівобережжі Херсонської області.
Навчався у Військовій академії (м. Одеса)Військова академія (м. Одеса) за спеціальністю високомобільних десантних військ та розвідки. Після закінчення Військової академії (м. Одеса) приєднався до легендарного 503-го окремого батальйону морської піхоти, який виконував завдання на Маріупольському напрямку. В 2018 році розпочався його бойовий шлях на посаді командира десантно-штурмового взводу.
Станом на початок повномасштабного вторгнення РФ до України був заступником командира 2-ї роти, згодом через те, що командир роти отримав поранення став командувати ротою.
В 2025 році був призначений командиром 34-ї окремої бригади берегової оборони, котру в березні 2026 переформували в 34-ту бригаду морської піхоти у складі корпусу морської піхоти.
На базі 503-й батальйону в 2023 році було створено 38-му окрему бригаду морської піхоти, один з батальйонів якої очолив Дмитро і командував ним понад два роки.
14 червня 2026 року Дмитро повідомив, що острови біля Дніпра на Херсонщині контролює морська піхота Збройних Сил України.
Нагороди Орден Богдана Хмельницького I ступеня (2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку. орден Данила Галицького (2025) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язкуУказ Президента України від 11 грудня 2025 року № 923/2025 «Про відзначення державними нагородами України».
Примітки