Гелен Дам або Гелена Дам (* 21 травня 1878, Егельсгофен — 24 травня 1968, Меннедорф) — швейцарська художниця-експресіоністка.

Життя та робота Гелен Дам походила з заможної родини й народилася в замку Розенегг у Кройцлінгені. Після банкрутства текстильної компанії її батька родина переїхала до Цюриха в 1897 році, де мати керувала пансіоном для студентів. Гелен Дам отримала свої перші уроки малювання в «Жіночій школі мистецтв та прикладного мистецтва» Луїзи Штадлер у Германа Гаттікера та Ернста Вюртенбергера, які радили їй продовжувати навчання. Завдяки стипендії у 1906-1913 роках вона навчалася у Юліуса Екстера в Академії образотворчих мистецтв у Мюнхені. За дуже короткий час Дам познайомилася з найвідомішими художниками міста, серед яких Василь Кандинський, Франц Марк, Август Маке, Габріеле Мюнтер, Маріанна Верьовкіна та Олексій фон Явленський. На неї мали глибоко вплинули контакти з художньою групою «Синій вершник».

У 1913 році Гелен Дам повернулася до Цюриха разом з берлінською історикинею мистецтва та художницею Ельзою Штранц (1866—1947)Else Strantz bei L-World — Das Wiki zur Lesbengeschichte der Schweiz. У Цюриху Гелен Дам заробляла на життя дизайном виробів. Вона також інтенсивно займалася живописом, але не здобула широкого визнання. У 1919 році обидві жінки переїхали до Етвіль-ам-Зее.

1932 року після розриву зі своєю давньою партнеркою Ельзою Штранц Гелен Дам пережила важку екзистенційну кризу. У 1938 році вона розпустила своє домогосподарство та з групою жінок переїхала до ашраму Мегер Баби в Індії. Вона мала намір залишитися там назавжди в пошуках нового, духовно повноцінного життя. Головною роботою цього періоду є настінні розписи для гробниці Мегер Баби. Після тяжкої хвороби на дизентерію Гелен Дам повернулася до Швейцарії вже через рік, де знову оселилася в Етвілі-ам-Зее.

Окрім абстрактних та містично-релігійних творів, Дам неодноразово зверталася доьзображення природи та пейзажів.

У 1953 році Гелен Дам визнали почесною громадянкою Етвіля-ам-Зее, а її творчість відзначили великою ретроспективою в музеї Гельмгауз у Цюриху. Це стало довгоочікуваним проривом. У 1954 році вона стала першою жінкою, удостоєної Цюрихської премії в галузі мистецтва.

Навіть у похилому віці Дам зверталася до нових стилів живопису: «Завжди відкрита і допитлива, вона неухильно йшла своїм шляхом; важке, барвисте, часто самотнє життя, але насичене».KFB (Katholischer Frauenbund Zürich). Sichtbar 1919—2019. Redaktion: Barbara Acklin. Ohne Seitenangabe. (Veranstaltungen Juni/Juli 2019)

Гелен Дам померла в Меннедорфі навесні 1968 року, через три дні після свого 90-річчя.

Музей Гелен Дам За адресою Чилерейн 10 в Етвілі-ам-Зее, між церквою та муніципалітетом, розташований місцевий музей, до якого з 2008 року приєднаний «Музей Гелен Дам».Гелен Дам

У 2013 році його розширили, і тепер один чи два рази на рік тут відбуваються виставки, присвячені різним аспектам творчості Гелен Дам. У сезоні 2022 року була представлена виставка «Дві Дам. Клодін Ерб і Гелен Дам», яка показала паралелі у творчості двох художниць.

Література

Joseph August Beringer: Dahm, Helene. In: Ulrich Thieme (Hrsg.): Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix Becker. Band 8: Coutan–Delattre. E. A. Seemann, Leipzig 1912, S. 279 (Textarchiv — Internet Archive). Künstlerlexikon der Schweiz. XX. Jahrhundert. Hrsg.: Verein zur Herausgabe des schweizerischen Künstler-Lexikons; Redaktion: Hans Christoph von Tavel. Huber, Frauenfeld 1958—1967. Doris Wild, Elisabeth Grossmann, Regula Witzig: Helen Dahm. ABC Verlag, Zürich 1984, ISBN 3-85504-084-2 (Monographie). Elisabeth Grossmann: Helen Dahm, Künstlerin In: Thurgauer Beiträge zur Geschichte, Bd. 132, 1995, doi:10.5169/seals-585749#84, S. 7–91. Biografisches Lexikon der Schweizer Kunst. Dictionnaire biographique de l'art suisse. Dizionario biografico dell'arte svizzera. Hrsg.: Schweizerisches Institut für Kunstwissenschaft, Zürich und Lausanne; Leitung: Karl Jost. 2 Bände. Verlag Neue Zürcher Zeitung, Zürich 1998. Helen Dahm. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 23, Saur, München u. a. 1999, ISBN 3-598-22763-9, S. 436. Paola von Wyss-Giacosa und Sandi Paucic: Katalog Helen Dahm, 2000. ISBN 3-905647-13-3.

Hanna Gagel: So viel Energie — Künstlerinnen in der dritten Lebensphase. AvivA Verlag, 2005, ISBN 3-932338-24-3. S. 41–50. Helen Dahm und Bertha Züricher. «Die Walze» — 1903 bis 1922. Ausst.-Kat. Helen Dahm Museum, Oetwil am See, 3.5.–27.10.2024. Helen Dahm Gesellschaft (Hrsg.), Text: Matthias Fischer, Oetwil am See 2024, ISBN 978-3-033-10709-0 (Ausstellungskatalog mit Liste wohl sämtlicher Ausstellungen Helen Dahms von 1901 bis 1922 sowie die Ausstellungsliste der «Walze»-Mitglieder im In- und Ausland).

Вебпосилання

* Homepage der Helen Dahm Gesellschaft Village Antiques — Helen Dahm (englisch) Werke Helen Dahms im Kunstmuseum Thurgau Helen Dahm und die Lust am Zickzack In: SRF, 20. Dezember 2018. Das Helen-Dahm-Haus in Adliswil

Примітки