Хонне () і татемае () — це японські поняття, що стосуються почуттів та зовнішньої поведінки людини.
Термін хонне означає справжні почуття та бажання індивіда, а татемае — поведінки та думки, які він демонструє суспільству. В українській мові схоже значення відображають такі поняття, як «соціальна маска» та «тримати обличчя».
Хоча концепція хонне і татемае не є суто японським явищем, японці вважають це унікальною суспільною рисою, властивою саме їхній культурі.
Різниця між «хонне» і «татемае» Оскільки японське суспільство є прикладом поширеного в Азії так званого «суспільства високого контексту», якому притаманний непрямий та невербальний спосіб комунікації та у якому неочевидні, на перший погляд, жести та вирази мають більш вагоме значення ніж те, що сказано вголос, наочного способу відрізнити татемае і хонне не існує.
В японській мові існує такий вираз, як «читати повітря» (), який означає здатність розуміти прихований зміст, ідею та наміри співрозмовника, що не виражені явно, а радше у формі натяку або випливають із контексту. За значенням цей вираз подібний українському аналогу «читати між рядків», що так само ілюструє суть поняття хонне і татемае.
Одним зі способів перетнути межу між татемае та хонне є так званий номікай — корпоративні вечірки з алкоголем, у яких те, що було сказано чи зроблено, не сприймається серйозно та ігнорується після повернення до звичних обставин.
Причини виникнення явища На відміну від західного суспільства, якому притаманний індивідуалізм, у японському суспільстві колективний добробут вважається вищим за особистий, тому японці схильні ставити суспільні інтереси вище за індивідуальні, часто нехтуючи власними поглядами та переконаннями.
Важливою особливістю є й те, що несхвалення з боку інших у Японії сприймається як серйозний привід для сорому та втрати соціального статусу. Тож у більшості ситуацій заведено уникати відкритої конфронтації чи суперечок. Через це люди рідко висловлюють індивідуальну думку і воліють підтримувати позицію групи, вважаючи такий підхід надійнішим та безпечнішим. Це відображає японський вислів: «цвях, що стирчить, буде забитий» ().
Ще однією причиною такої поведінки є прагнення японців зберігати гармонію у всьому, зокрема й у міжособистісних стосунках. Тому навіть коли особиста думка чи переконання відрізняються від позиції співрозмовника, японці часто воліють мовчки погодитися, аби не образити іншу людину.
Наслідки Існує думка, що суспільство, яке вимагає дотримання соціально прийнятного образу за рахунок придушення власної індивідуальності, сприяє поширенню таких явищ сучасної Японії, як хікікоморі та «паразити-одинаки» — люди, ізольовані від соціуму через неспроможність відповідати очікуванням групи та слідувати принципу хонне і татемае.
Іноземці, які походять з більш індивідуалістичних і низькоконтекстних культур, де цінуються відвертість і пряма комунікація, часто стикаються з відчуттям відстороненості через нещирість з обох боків та помилковими трактуваннями слів і поведінки японців. Унаслідок цього їх можуть почати уникати, що лише посилює соціальну дистанцію між ними та японським суспільством.
Примітки
Посилання
Japanese Tatemae and Honne with Friends Dealing with Honne and Tatemae in Japan 本音と建前(honne and tatemae) The Honesty and Facade of Honne and Tatemae Honne（本音）- The Unspoken Truth Behind Japanese Communication