Шотландська жіноча гімалайська експедиція — це експедиція 1955 року до хребта Джугал Гімал, організована шотландськими альпіністками , та . Ця експедиція визнана першою повністю жіночою альпіністською експедицією до Гімалаїв. У той час, перебуваючи там, Джексон і Старк разом із шерпами Мінгмою Г'ялгеном та Ангом Тембою здійснили перше сходження на тоді ще безіменну вершину, сьогодні відому як пік Г'ялген (6151 м).

Передісторія

У 1954 році Моніка Джексон поділилася своїм досвідом скелелазіння в Гімалаях з філією в Глазго. Після її виступу присутні Бетті Старк та Евелін Макнікол обговорили з нею можливість повністю жіночої скелелазної експедиції до Гімалаїв. Плани експедиції стрімко просунулися, щойно тріо вирішило здійснити експедицію до малодослідженого Джугал-Гімала. Групі було надано дозвіл на подорож та скелелазіння, що дозволило прибути до Непалу. Плани щодо експедиції були складені навесні 1955 рокуJackson, Monica. «The Scottish Women's Himalayan Expedition ». American Alpine Club, 1955..

Сходження Група відмовилася обрати лідера та намагалася приховати від преси свою експедицію, але чутка про неї швидко поширилася, коли група 10 квітня досягла Катманду, де вони набрали команду альпіністів-шерпів та носіїв для своєї подорожі до Джугал Гімалу. Коли команду було сформовано, кількатижневий похід розпочався у селі Темпатханг, де. Перетнувши та ретельно обслідувавши цей льодовик, група почала підшукувати підгожу вершину для сходження.

Обравши тоді ще безіменну гору з пологим куполом на вершині, Моніка Джексон, Бетті Старк та шерпи Мінгма Г'ялген і Анг Темба одягли кішки та розпочали сходження. Евелін Макнікол не стала намагатися здійснити сходження, оскільки захворіла на гірську хворобу.

Група досягла вершини гори висотою 6151 м 11 травня 1955 року. Джексон і Старк назвали вершину Піком Г'ялген на честь свого головного шерпи Мінгми Г'ялгена.

Після мандрівки Тріо альпіністок повернулося до Шотландії 1 червня 1955 року. Ця подорож, визнана першою повністю жіночою альпіністською експедицією до Гімалаїв, привернула значну увагу преси. Моніка Джексон сказала тоді: .

Джексон і Старк після повернення описали історію їхньої експедиції у книзі «Намети у хмарах» ( , опубліковану в 1957 році.

Сьогодні вершина, яку підкорилася команда, відома як Пік Г'ялзен (Gyalzen Peak) або Леонпо-Ганг-Іст (Leonpo Gang East).

У 2024 році команда шотландських жінок на чолі з Еммою Голгейт зійшли на Джугал-Гімал, щоб пройти слідами Шотландської жіночої гімалайської експедиції, майже через 70 років після її подвигу.

Пізніше Голгейт зрежисувала та продюсувала гірський фільм про їхню подорож під назвою «Сліди» (.

Див. також  — перше вдале сходження на Канченджангу, що відбувалося водночас, що і ця експедиція 1978 року на Аннапурну Шотландський жіночий скелелазний клуб

Примітки