Ірано-китайські відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Іраном та КНР.
Історія
Офіційно китайсько-іранські міжнародні відносини розпочалися 1937 року, із сучасним Іраном Китай так чи інакше активно співпрацює з 1979 року, з періоду ісламської революції. Дві країни зблизилися під час ірано-іракської війни, оскільки Китай був важливим джерелом зброї для ІрануRussian and Chinese Support for Tehran. У 1980—1991 роках Китай поставив до Ірану сотні танків, бронетранспортерів і ракет і понад 100 винищувачівПластун В. Н. Китай и Иран: настоящее и будущее взаимоотношений // Вестник Новосибирского государственного университета. Серия: История, филология. — 2016. — Т. 15. — № 4. — С. 157..
На сьогодняшній день Іран — важливий партнер Китаю у близькосхідному регіоні. Іран та Китай співпрацюють у таких сферах, як: енергетика, транспорт, інфраструктурне будівництво, безпека та оборона. Китай є найбільшим імпортером іранської нафти, дохід якої становить близько 20 % іранського бюджету: країна щодня закуповує в Ірану до 1,3-1,4 млн барелів нафти, тим самим вона також допомагає Тегерану частково нівелювати санкції США, отримувати доходи і також фінансувати проіранські проксі-сили на Близькому Сході (Хусити, Хезболла тощо), при чому більшість іранської нафти закуповується незалежними нафтопереробними заводами за цінами нижчими за міжнародні. Своєю чергою Тегеран отримує від Китаю компоненти для створення ракетного палива, без якого існування балістичної програми Ірану було б неможливимИран продолжает экспорт нефти в Китай, несмотря на напряженность в Ормузском проливе. Крім того, Іран і Китай проводять спільні військові навчання, зокрема за участю Росії, а також беруть участь у розвитку міжнародного транспортного коридору «Північ-Південь».
У березні 2021 року дві країни підписали 25-річну угоду про всеосяжну співпрацю на сумму $400 млрд.
У глобальних питаннях світового устрою позиції Китаю та Ірану часто збігаються: сторони переконані у необхідності побудови багатополярного світу, в якому основні міжнародні проблеми вирішуватимуться всіма членами світової спільноти, а не однією державою.
Обидві країни є членами БРІКС та ШОС. Китай реалізує ініціативу «Пояс і Шлях», спрямовану на розвиток інфраструктури та торгівлі з країнами Азії, Африки та Європи, де Іран також є важливим учасником.
Китай спільно з Росією регулярно використовує право вето в Раді Безпеки ООН для блокування антиіранських резолюцій (наприклад, щодо захисту комерційного судноплавства)Чому надії на те, що Китай схилить Іран до миру, можуть бути марними.
Китай та Іран мають деякі протиріччя стосовно ядерної програми Тегерану. Китай офіційно виступає проти можливого виробництва та володіння Іраном ядерної зброї. Водночас КНР підтримує прагнення ІРІ освоювати ядерну енергію в мирних цілях і вважає за можливе дозволити країні займатися збагаченням урану під суворим контролем МАГАТЕ. На думку Китаю, накладення нових економічних санкцій на Іран лише підштовхне його до виробництва ядерної зброїZhang, Chuchu (2025). China's Changing Role in the Middle East: Filling a Power Vacuum?. Changing Dynamics in Asia-Middle East Relations series. Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge. ISBN 978-1-032-76275-3..
Незважаючи на стратегічне партнерство, в умовах військових загострень навколо Ірану Пекін діє прагматично. КНР уникає відкритої конфронтації зі США через Іран і підтримує відносини з його регіональними суперниками (наприклад, виступаючи посередником у нормалізації відносин Ірану з Саудівською Аравією), оскільки стабільність у Перській затоці гарантує безперебійне постачання нафтиПосле войны Иран разворачивается в сторону Китая. Но готов ли к этому сам Пекин?.
Джерела For a comprehensive comparative analysis of China and Iranian political economy of development, see: Mehdi Parvizi Amineh (2022) Why Did China's Rise Succeed and Iran's Fail? the Political Economy of Development in China and Iran, Asian Affairs, 53:1, 28–50, DOI: 10.1080/03068374.2022.2029038 OPENACCES: Citations: Why Did China's Rise Succeed and Iran's Fail? the Political Economy of Development in China and Iran
China and Iran Article by Nabil Rastani Garver, John W. China And Iran: Ancient Partners in a Post-imperial World. University of Washington Press, 2006.
Примітки