Філіп Кюену (: , Женева, Швейцарія) — ентомолог і ботанік швейцарського та українськогоRetchitzky, Zelman & Chliamovitch, Syla (2022). «Le vagabond d'Ukraine — Ou les tribulations d'un petit Juif du Dniepr», Editions Atlande. походження, який проживає в Оне (неподалік Женеви), працював над Psocoptera Швейцарії та Папуа-Нової Гвінеї, а також над філогенією рослинCuénoud, P., Del Pero Martinez M.A., Loizeau P.-A., Spichiger, R., Andrews S., Manen J.-F. (2000). Molecular phylogeny and biogeography of the genus Ilex L. (Aquifoliaceae). Annals of Botany, 85: 111—122.Cuénoud P., Savolainen V., Chatrou L.W., Powell M., Grayer R.J., Chase M.W. (2002). Molecular phylogenetics of Caryophyllales based on nuclear 18S rDNA and plastid rbcL, atpB, and matK DNA sequences. American Journal of Botany, 89: 132—144.Savolainen, V. Cuénoud, P. Spichiger, R., Martinez, M. D. P., Crèvecoeur, M. & Manen, J.-F. (1995). The use of herbarium specimens in DNA phylogenetics: evaluation and improvement. Plant Systematics and Evolution 197: 87-98.Manen, J.-F., Cuénoud, P. & Martinez, M. D. P. (1998). Intralineage variation in the pattern of rbcL nucleotide substitution. Plant Systematics and Evolution 211: 103—112..

Біографія Його мама Маріанна Кюену-Речицька (19 грудня 1941 — 27 лютого 2021) зробила свій внесок у культурне життя ЛансіDes femmes lancéennes (2021). Exposition et catalogue. Lancy d'autrefois., а його батько Жерар Кюену (23 січня 1938 — 9 червня 2024) брав участь у розвитку електронної компанії LEMDix recettes pour sortir de la crise. Jean-Pierre Etter (1993). Slatkine.Mémoires d'un autre temps. Jean-Pierre Etter & Maya Jurt (2024). Slatkine..

1991 року знайшов єдину на той час відому популяцію Lachesilla rossica поблизу Женеви (вид був описаний з півдня Росії і, можливо, досі існує там — 2015 року знайдений в АлбаніїLock, K. 2015. Some Psocoptera new to Albania. Bulletin de la Société royale belge d'Entomologie 151: 250—251.) та зробив подальший внесок у пізнання флори та фауни кантону Женева, вперше згадавши мартина тонкодзьобогоLionel Maumary, Laurent Vallotton, Peter Knaus, Simon Birrer (2007). Les oiseaux de Suisse, Station ornithologique suisse. (середземноморський вид птахів, який зазвичай відсутній у ШвейцаріїArx B. von & Cuénoud, P. (1992). Epipactis microphylla (Ehrh.) Sw.: une nouvelle espèce d'orchidée pour le Canton de Genève. Saussurea 23: 15-21.. Брав участь у багатопрофільному дослідженні вільноживучої фауни та флори Базельського зоопаркуBurckhardt, D. , Billen, W., Cuénoud, P., Mühlethaler, R., Thieme T. & Wyniger, D. (2008). Staubläuse, Thripse und Schnabelkerfe. In: Baur, B. Billen, W. & Burckhardt, D. (Eds.) Vielfalt zwischen den Gehegen: wildlebende Tiere und Pflanzen im Zoo Basel. Monographien der Entomologischen Gesellschaft Basel, 3: 275—301. Під час поїздки до Бразилії 1999 року з Аленом Шотемсом серед перших побачив нещодавно відкриту квітку Sinningia araneosa, яка вважалася вимерлою понад століття томуChautems, A. (1997). New Gesneriaceae from São Paulo, Brazil. Candollea 52: 159—169..

2022 року приєднався до міської ради Оне заради кращого захисту популяції скрученика спіральногоhttps://www.onex.ch/fr/onex-officiel/conseil-municipal/composition/ 7/9/2022.

Ентомологія

Протягом більшої частини 1993 року збирав сіноїдів (група комах, споріднена з вошами) у Папуа-Новій Гвінеї, на традиційних територіях народів біангаї та біару, у провінції Моробе, а також у лісі Байтабаг, у провінції Маданг, та брав участь в обстеженні видів птахів гірського хребта КуперCuénoud, P., Hutten, M., & Hoeft, R. (1993). Survey of the Avifauna of Kuper Range, Morobe Province, Papua New Guinea. Proceedings of the Biological Society of New Guinea 1: 143—147.. Отриманий багатий матеріал дозволив йому переглянути ендемічний новогвінейський рід Novopsocus (Pseudocaeciliidae) й описати два нові види Novopsocus magnus та Novopsocus caeciliae шляхом порівняння зі зразками з Австралійського музею, наданими Кортні Смізерс (попередні автори помилково вважали самців N. magnus самцями типового виду Novopsocus stenopterus, тоді як N. caeciliae ніколи раніше не знаходили).

Брав невелику участь у проєкті Ibisca («Дослідження біорізноманіття ґрунтових і пологових членистоногих»), науковій програмі під керівництвом Бруно Корбари, Моріса Лепонса, Гектора Барріоса й Іва Бассета (за початкової підтримки Едварда Осборна Вілсона), яка дала нові дані про біорізноманіття тропічного лісу Сан-Лоренцо на карибському узбережжі Панамського перешийка (у статті, написаній командою Ibisca та опублікованій на обкладинці наукового журналу «Science»Basset, Y., Cizek, L., Cuénoud, P., Didham, R.K., Guilhaumon, F., Missa, O., Novotny, V., Ødegaard, F., Roslin, T., Schmidl, J., Tishechkin, A.K., Winchester, N.N., Roubik,D.W., Aberlenc, H.-P., Bail, J., Barrios, H., Bridle, J.R., Castaño-Meneses, G., Corbara, B., Curletti, G., Duarte da Rocha, W., De Bakker,D., Delabie, J.H.C., Dejean, A., Fagan, L.L., Floren, A., Kitching, R.L., Medianero, E., Miller, S.E., de Oliveira, E.G., Orivel, J., Pollet, M., Rapp, M., Ribeiro, S.P., Roisin, Y., Schmidt, J.B., Sørensen, L., & Leponce, M. (2012). Arthropod diversity in a tropical forest. Science, 338: 1481—1484., загальна кількість видів членистоногих у лісі була екстрапольована приблизно на 25 000). Куену, можливо, єдина людина, якій вдалося сфотографувати живий зразок рідкісного виду комах Oronoqua ibisca (ісиди), виявленого під час фази польового відбору проб проєкту та знаного за іншими зразкамиVladimir M. Gnezdilov, Jacques Bonfils, Henri-Pierre Aberlenc et Yves Basset (2010). Review of the Neotropical genus Oronoqua Fennah, 1947 (Insecta, Hemiptera, Issidae). Zoosystema, 32: 247—257..

Ботаніка

Вивчав філогенію роду падуб (падуби та споріднені види, падуб звичайний) разом з Жаном-Франсуа Маненом, П'єром-Андре Луазо та Родольфом Шпіхіже (в тій же лабораторії, що й Філіп Клерк і Вінсент Саволайнен)Cuénoud, P., Del Pero Martinez M.A., Loizeau P.-A., Spichiger, R., Andrews S., Manen J.-F. (2000). Molecular phylogeny and biogeography of the genus Ilex L. (Aquifoliaceae). Annals of Botany, 85: 111—122., дослідження, яке встановило синонімію північноамериканського роду Nemopanthus з падубомPowell, M., Savolainen, V., Cuénoud, P., Manen, J. F., & Andrews, S. (2000). The mountain holly (Nemopanthus mucronatus: Aquifoliaceae) revisited with molecular data. Kew Bulletin, 55: 341—347.. Він також вивчав порядок рослин гвоздикоцвіті (що складається приблизно з 30 родин рослин, багато з яких адаптовані до сухих середовищ існування — наприклад, кактуси — або хижих: росички та непентеси) разом з Вінсентом Саволайненом та Марком Чейзом у К'ю, секвенувавши ген matK для багатьох його родів й аналізуючи пігменти деяких з них (деякі Caryophyllales, як відомо, виробляють беталаїни, що є майже унікальним явищем серед покритонасінних рослин)Cuénoud P., Savolainen V., Chatrou L.W., Powell M., Grayer R.J., Chase M.W. (2002). Molecular phylogenetics of Caryophyllales based on nuclear 18S rDNA and plastid rbcL, atpB, and matK DNA sequences. American Journal of Botany, 89: 132—144.Cuénoud, P. (2003). Introduction to Expanded Caryophyllales. In: The Families and Genera of Vascular Plants, Volume V, (K. Kubitzki & C.Bayer eds.), Springer-Verlag, Berlin-Heidelberg.1-4. Conspectus of Families of Expanded Caryophyllales. Ibid. 5-6.Cuénoud, P. (2006). Phylogeny, Evolution, and Diversification of Caryophyllales. In: Plant Genome: Biodiversity and Evolution. Science Publishers, Inc. (USA). 1C : 187—218.. Ці результати підтвердили, що м'якотравцеві та багринові у їхньому традиційному розумінні є парафілетичними, і сприяли визнанню родин Barbeuiaceae (що містять один вид ліани у власному роді з острова Мадагаскар), Gisekiaceae (що складаються з монотипного африканського роду Gisekia), Limeaceae (що складається з двох родів трав'янистих рослин з Африки, Індії та Австралії) та Lophiocarpaceae (що містять Lophiocarpus та Corbichonia, два роди трав з Африки й Індії).

Примітки

Посилання