Баї (; ; ) — місто у комуні Баколі, що в південній Італії поблизу Неаполя.

Засноване в епоху Стародавнього Риму у провінції Італія, розташоване на північно-західному березі Неаполітанської затоки. Місто було престижним курортом протягом століть, особливо наприкінці Римської республіки, коли заможні римляни вважали його престижнішим за Капрі, Помпеї та Геркуланум та будували тут вілли з 100 року до н. е.Strabo Geographica 5.4.7 Стародавні автори засвідчують, що багато імператорів будували в Баї, майже конкуруючи зі своїми попередникамиJosephus: Antiquities of the Jews XVIII 7, 2, вони та їхні двори часто залишалися там. Місто було сумно відоме своїм гедонізмом та супутніми чутками про корупцію та скандали.

Нижня частина міста пізніше занурилась в море через місцеву вулканічну, брадисейсмічну активність, яка підняла або опустила землю. Нещодавня підводна археологія виявила багато чудових будівель, які зараз охороняються в затопленому археологічному паркуArchaeological park: Parco archeologico sommerso di Baia https://www.parcosommersobaia.beniculturali.it/en/introduzione

Багато вражаючих будівель верхнього міста можна побачити в «Археологічному парку Терми Бая».

Види та архітектура Баї настільки запам'яталися, що надихнули на створення зображень на стародавніх скляних колбах, виготовлених для відвідувачів (ймовірно, в Путеолі наприкінці III — на початку IV ст. н. е.), багато з яких були знайдені по всій імперії, і сьогодні зберігаються в багатьох музеяхPainter, K. S. «ROMAN FLASKS WITH SCENES OF BAIAE AND PUTEOLI.» Journal of Glass Studies 17 (1975): 54–67. http://www.jstor.org/stable/24188060., зокрема в Популонії,The Populonia Bottle https://www.cmog.org/artwork/populonia-bottle Емпоріоні та Варшаві. Зокрема, той, що у Варшаві, ймовірно, дає повну картину того, що поступово стає зрозумілим сьогодні в результаті досліджень у затопленій археологічній зоніS.E.Oscrow «The topography of Puteoli and Baiae on the eight glass flasks» Puteoli, 1979, p 77-140 .

Назва Ймовірно, що Баї названо на честь Бая (), кермового корабля Одіссея в «Одіссеї» Гомера, який нібито був похований неподалік Сілій Італік називає Баї sedes Ithacesia Baii, оскільки її заснував БайHarry Thurston Peck, Harpers Dictionary of Classical Antiquities (1898), Ithacesiae Прилегла Байська затока названа на честь міста. Зараз вона утворює західну частину

Поселення також згадується в 178 році до н. е. під назвою Aquae Cumanae («Кумейські води»)

Історія

Баї побудовано на Кумейському півострові на Флегрейських полях, активній вулканічній зоні, на схилі стародавнього кратера, що спускається до берега. Можливо, спочатку його планували як порт для Кум. Місто також мало прибуток від термальних джерел для купальних закладів.

Близько 80 до н. е. місто стало модним курортом для римської аристократії. Відомо, що Марій, Лукулл і Помпей відвідували місто Юлій Цезар мав у місті віллу, і більша частина міста стала імперською власністю за Августа.

У 37—36 рр. до н. е. біля Баї було побудовано порт Юлій, який став базою для Західного Римського флоту, пізніше покинутого через замулення Лукринського озера (з якого короткий канал вів до озера Аверно) за для двох гаваней на мисі Мізено за 6,4 км на південь.MINIERO, Paola. Il parco sommerso di Baia: da sito archeologico ad area marina protetta In: Comunicare la memoria del Mediterraneo: Atti del Convegno Internazionale di Pisa organizzato dalla Regione Toscana [online]. Naples: Publications du Centre Jean Bérard, 2007 <http://books.openedition.org/pcjb/4015>. ,

Баї був сумно відомий гедоністичним способом життя своїх жителів і гостей у Республіканську епоху. У 56 до н. е. видну світську левицю Клодію засудили через те що живучи як розпусниця в Римі та на «переповненому курорті Баї», насолоджуючись пляжними вечірками та тривалими сеансами пияцтва. В елегії Секста Проперція, написаної в Августівську добу, місто описується це як «лігво розпусності та пороку». У «Баї та порок» Сенеки Молодшого; місто описано його як «вихор розкоші» та «гавань пороку», куди дівчата ходили гратися в дівчат, старі жінки — у дівчат, а деякі чоловіки — у дівчат, згідно з жартом I століття до нашої ери.

Нерон збудував собі віллу в сер. I ст., і Адріан помер у місті у своїй віллі в 138 році н. е..Historia augusta, ch. 25 Баї також було улюбленим містом імператора Септимія Севера.

Опускання землі поблизу узбережжя нижче рівня моря через брадісейсм, ймовірно, відбувалося у дві фази: III—V ст., ще в пізню імперську еру, після чого відбулося значніше занурення через століття. Нижня частина Баї значною мірою затоплено морем до VIII ст..Eduardo Scognamiglio, The survey of the submerged Bay: reteissa.it

Баї розграбували під час вторгнень варварів та мусульман в VIII ст.. До 1500 року місто покинули через спалахи малярії, але в XVI ст. Педро де Толедо збудував замок .

Байська затока Байська затока є залишком стародавнього кратера, частково зануреного в море. У римські часи це була повноцінна прибережна лагуна, Байське озеро, а римські будівлі розташовувалися на піщаній косі між морем і східним берегом Байського озера, яка зараз занурена, і займала внутрішній схил кратера.

Канал між лагуною та морем, утворений шляхом прорізання піщаного перешийка, що їх розділяв, мав ширину 32 м та обмежений двома хвильорізами довжиною близько 230 м та шириною 9 м. Моли збудували з бетону з туфовою крихтою, розташованою шарами. Бетонну суміш заклали у дерев'яні кесони, про що свідчить наявність типових отворів, залишених будівельними палями. У деяких випадках пілони та обшивка опалубки досі чудово збереглися. Північний мол частково зберігся на довжині 63 м.

Археологія

Статуя «Афродіти Байської», варіант Венери Медічі, ймовірно, розкопано десь до 1803 року, коли англійський антиквар почав виставляти її у своїй галереї на у Лондоні.

Інтенсивні археологічні розкопки розпочалися з 1941 року, виявляючи шари будівель, вілл та термальних комплексів, що належать до періодів від пізньої республіканської епохи, епохи Августа, Адріана до пізньої імперії.

У підвалі терм Сосандри в Баї виявлено сховище з гіпсовими зліпками ; зараз вони виставлені в археологічному музеї міста. Колекція містить частини кількох відомих скульптур, зокрема афінських Гармодія та Арістогітона та . Це свідчить про те, що в цьому районі була майстерня, яка масово виробляла мармурові або бронзові копії грецького мистецтва для італійського ринку.

У квітні 2023 року підводні археологи з археологічного парку Флегрейських полів виявили затонулі залишки давньоримської вілли, а саме мармурову плитку на підлозі, численні мармурові колони та вишукану мозаїку. Мозаїка містила перехрещені коси та шестикутники з увігнутими сторонами.

Пам'ятки

Серед найзначніших та найвизначніших залишків є кілька купольних лазень, таких як храм Меркурія, храм Венери та храм Діани. Традиційно їх приписували деяким із найвідоміших мешканців міських вілл, хоча вони не були храмами, а частинами термальних купалень.

Громадські та приватні лазні Баї наповнювалися теплою мінеральною водою, яка подавалася до їхніх басейнів з підземних гарячих джерел, як це робиться й сьогодні. Римські інженери також змогли побудувати складну систему камер, які спрямовували підземне тепло в приміщення, що виконували функцію саун. Окрім своєї рекреаційної функції, лазні використовувалися в римській медицині для лікування різних захворювань, а лікарі лікували своїх пацієнтів біля джерел..

«Храм Діани» Цей колосальний огіральний купол, сьогодні наполовину зруйнований, спочатку збирав пари, що надходили з-під землі, і використовувався для термальних ванн. Він був прикрашений мармуровими фризами із зображенням сцен полювання.Mileto S. (1998) The Phlegraean Fields, Rome, Newton & Compton, pp. 39, 40, 42, 43, . Його можна впізнати як будівлю, зведену Александром Северусом (прав. 222—235) на честь його матері Юлії Мамеї, і, ймовірно, є династичним герооном.

У 1677 році Корнеліс де Брейн відвідав храм і написав:

«Потім прибуваєш до храму Діани, який повністю зруйнований, за винятком напівкруглої споруди нагорі, яка все ще існує. Навпроти також знаходиться частина храму Аполлона, поруч з якою можна побачити кімнату німф, що насолоджуються різними видовищами. Нагорі я бачив багато фігур і барельєфів, дуже дивних і красивих, оскільки вхід досі досить добре зберігся.»

«Храм Меркурія» Храм Меркурія містить великий купол діаметром 21,5 м, найбільший у світі до будівництва римського Пантеону в 128 році н. е.. Купол має центральний отвір або окулюс, чотири квадратні світлові отвори, побудовано з великих туфових блоків і є найстарішим відомим куполом з бетону, що зберігся. Побудований у I столітті до н. е. за часів пізньої Римської республіки, він використовувався для обгородження фригідарію (холодного басейну) громадських лазень.«Baiae, historic site, Italy». Encyclopedia Britannica. Accessed 6 June 2021. З описів XVIII століття видно, що він мав шість ніш, чотири з яких були напівкруглими.

«Храм Венери»

Ця куполоподібна будівля була найважливішим приміщенням великого банного комплексу, який разом з іншими будівлями на протилежному боці прибережної дороги займав значну частину міста.G di Fraia, Adriano a Baia, Sibilla Cumana, 07/11 pp 83-120 Вона була розкішно оздоблена і, найімовірніше, була замовлена ​​Адріаном, про що свідчать рідкісні архітектурні особливості, які вона мала спільного з іншими пам'ятками Адріана, особливо з його віллою в Тіволі.Jacobson, David M. «Hadrianic Architecture and Geometry.» American Journal of Archaeology 90, no. 1 (1986): 69–85. https://doi.org/10.2307/505986. Зовні вона була восьмикутною з вісьмома великими арковими вікнами та всередині круглою (діаметром 26 м) з балконом всередині, що виходив на басейн. Свою назву вона отримала від статуї богині, яку, знайшли там, що призвело до помилкової ідентифікації.Mazzella S. (1591) Site and antiquity of the city of Pozzuolo

Д'Оссат зазначив в 1942 роціG. DE ANGELIS d'OSSAT. IL "TEMPIO DI VENERE, A BAIA. Estratto dal Bull. del Museo dell'Imp. Rom., XIII (1942), що купол мав форму парасольки, насправді це був ще складніший варіант, що складався з шістнадцяти сегментів, які чергувалися сферичними та велоїдними. До Адріана таких куполів не було, ані нічого, що віддалено нагадувало б їх. Дійсно, куполи з таким самим дизайном, як ця будівля, можна знайти на віллі Адріана в Тіволі, наприклад, у вестибюлі Пьяцца-д'Оро (Золота площа) та так званому Серапеумі. Таке ж поєднання світлого туфу та везувіанської пемзи знайдено в Пантеоні в Римі, перебудованому за наказом Адріана.

Барабан, що підтримував купол, був покритий штукатуркою, що імітувала смуги з мармурових блоків тесаного каменю зі швами, заповненими синьою скляною пастою, так що верхній восьмикутник барабана ззовні мав виглядати як складений з паралелограмів блискучого білого мармуру, розділених блискучими блакитними стрічками.F. Rakob, Litus beatae Veneris aureum. Untersuchungen am Venustempel in Baiae, in RM 68 1961 pp 114

Периметр переднього двору, представляв собою виняткову архітектурну інновацію, з планом у вигляді 9 рівних кіл у межах квадрата зі сторонами 15 м та трьома круглими кімнатами. План у верхній частині цієї кімнати об'єднали з іншою геометричною композицією, яка складалася з 8 кіл, розташованих навколо великого кола, увінчаного елегантним куполом у формі парасольки. Її побудували лише з криволінійних поверхонь, загалом близько двадцяти. Характерний план цієї прибудови нагадує елементи павільйону «П'яцца-д'Оро» вілли Адріана.David Jacobson, The Annexe of the 'Temple of Venus' at Baiae: An Exercise in Roman Geometrical Planning, 1999, Journal of Roman Archaeology 12, 57-71

Мозаїки всередині купола сягали підвіконь, а мармур покривав басейн і нижні поверхні стіни.

Вілла Амбулаціо