Ро́берт Мак-Ге́нрі (; 30 квітня 1945, Сент-Луїс, Міссурі, США) — американський редактор, енциклопедист, філантроп і письменник. Мак-Генрі працював з 1967 року в Британській енциклопедії та пов'язаних з нею компаніях, ставши головним її редактором у 1992 році і обіймаючи цю посаду до 1997 року. Мак-Генрі також є автором книги «Як дізнатися» (2004) і часто публікується в журналах.
Раннє життя та освіта МакГенрі народився 30 квітня 1945 року в Сент-Луїсі, штат Міссурі. Він навчався в Північно-Західному університеті в Еванстоні, штат Іллінойс, і отримав ступінь бакалавра з гуманітарних наук у 1966 році. Він також отримав ступінь магістра в університеті Мічігану в 1967 році. Пізніше МакГенрі продовжив навчання в Північно-Західному університеті, де в 1987 закінчив Школу менеджменту Келлогга при Північно-Західному університеті, отримавши ступінь магістра ділового адміністрування.
Редакційна кар'єра Кар'єра МакГенрі у видавництві Encyclopaedia Britannica Inc. почалася 1967 року. Через два роки він перейшов у San Francisco Productions, де працював на Мортімера Адлера, де спільно з Чарльзом Ван Дореном редагував книги «Посібник з американської історії» Вебстера, «Документальна історія охорони природи в Америці» та «Американські біографії Вебстера». У 1975 році Макгенрі перейшов у G. & C. Merriam Co. (пізніше перейменовану в Merriam-Webster Inc./Мерріам-Вебстер, де редагував книги «Американські військові біографії Вебстера», «Знамениті американські жінки», «Жінки Свободи» та «Новий біографічний словник Вебстера».
МакГенрі повернувся до Британської енциклопедії в 1982 році як редактор «Щорічного Комптону» — щорічного додатку до «Енциклопедії Комптону». Пізніше МакГенрі приєднався до редакції «Британської енциклопедії», спочатку як директор відділу щорічників, а потім в 1986 став відповідальним редактором самої енциклопедії, в 1990 — головним редактором, а в 1992 — головним редактором.
МакГенрі зіграв ключову роль у запуску в 1994 році Британської енциклопедії у двох електронних форматах: версії на CD-ROM, Britannica CD, та інтернет-версії, Britannica Online, яка стала першою інтернет-енциклопедією.
МакГенрі вважає, що Britannica не змогла скористатися своїми ранніми перевагами на ринку електронних енциклопедій. Наприклад, Британіка опублікувала першу мультимедійну енциклопедію (Compton's MultiMedia Encyclopedia) ще у 1989 році, але випустила Britannica CD лише у 1994 році, через рік після того, як Microsoft випустила свою енциклопедію Encarta. МакГенрі вважає, що ці невдачі були викликані небажанням вищого керівництва повністю впроваджувати нові технології, спричиненим головним чином переважним впливом відділу продажу та керівництва. Торговий персонал отримував комісійні від продажу друкованих енциклопедій по будинках, що, на думку МакГенрі, призвело до рішень про дистрибуцію та ціноутворення на електронні продукти, які приймалися на основі бажань торгового персоналу, а не ринкових умов та очікувань клієнтів.
Завдяки провалам Британніки, в 1990-х Microsoft зайняла домінуюче становище на ринку енциклопедій на CD-ROM. МакГенрі не надто поважав їх досягнення, вважаючи їх результатом не лише значних ресурсів та широкого охоплення ринку, а й «недбалого ставлення до якості роботи». Зокрема у статті 1996 року (яку керівництво Британіки не дозволило опублікувати) МакГенрі критикував Microsoft за політику публікації фактично різних версій однієї й тієї статті в різних національних випусках енциклопедії. МакГенрі вважав цю практику «потуранням місцевим забобонам» для місцевих ринків, замість того щоб представляти матеріали об'єктивно.
У 1997 році МакГенрі був замінений на посаді головного редактора Британської енциклопедії Дейлом Хойбергом.
Життя після редагування «Британіки» У 1998 році МакГенрі написав книгу «Як знати», в якій досліджував питання про те, що ми можемо знати і як ми дізнаємося, що ми це знаємо. Хоча книга була написана в 1998 році, вона була опублікована тільки в 2004.
У 2002 і 2003 роках МакГенрі підробляв у букіністичній книгарні та в компанії, що виробляє програмне забезпечення для фільтрації інтернет-контенту. У той же період МакГенрі опублікував кілька статей у виданнях та . В основному статті були присвячені низьким стандартам письмової та усної комунікації. Винятком стала стаття на захист Книжкового клубу Опри Вінфрі після неприхильних коментарів деяких критиків.
У 2004 році МакГенрі почав регулярно писати для TCS Daily на різні теми. Улюбленою темою йому була теорія розумного задуму (ІР), що він неодноразово критикував. МакГенрі стверджував, що ІР не є теорією в науковому сенсі цього слова, оскільки не заснована на доказах, не генерує передбачень і, отже, не може бути перевірена. Він назвав ІР антинауковою теорією, оскільки вона починається з висновку про те, що деякі невідомі речі непізнавані, який потім підкріплюється обраними доказами. Він стверджував, що наука — двигун суспільства та корінь економічного успіху. Він вважає, що прихильники ІР хочуть зупинити цей двигун не лише для себе, а й для решти. Він вважає підтримку ІР політиками особливо небезпечною.
МакГенрі запропонував два закони. Перший закон МакГенрі говорить, що 88 % людської поведінки зводиться до криків: "Гей! Дивіться на мене! Другий закон МакГенрі свідчить, що потік «інформації» розширюється, заповнюючи будь-який доступний канал, тоді як реальні знання залишаються мізерними і доступні лише тим, хто готовий над ними працювати.
Статті МакГенрі зазвичай мають критичний характер, хоча в них є і гумористична складова. Одним із прикладів була стаття, в якій він розмірковував про можливе значення таблички «У будівлі заборонено зберігати смертоносну зброю», побачену нею біля входу до публічної бібліотеки. Іншим прикладом була стаття, в якій він зважував усі «за» і «проти» пропозиції про вибір кандидатів у Конгрес США за жеребом, але кожен очевидний аргумент «проти» після подальшого роздуму перетворився на «за».
Останні статті МакГенрі опубліковані в The American, інтернет-журналі Американського інституту підприємництва, для якого він став запрошеним автором у липні 2008 року.
Критика Вікіпедії
У 2004 році МакГенрі взяв участь в огляді 7 статей Вікіпедії, що становлять спільний інтерес, проаналізувавши статтю для Британіки, повторив свої сумніви щодо корисності статті та поставив їй оцінку 5/10.
У листопаді 2004 року МакГенрі написав статтю для Tech Central Station (пізніше перейменованої на TCS Daily), в якій розкритикував Вікіпедію — енциклопедію з безкоштовним контентом, яку може редагувати кожен. По суті, головний аргумент МакГенрі полягав у тому, що Вікіпедія ґрунтується на помилковій, на його думку, передумові: дозвіл редагувати статті будь-якій людині, незалежно від її знань, призведе до підвищення якості статей. Віра у здатність Вікіпедії до успіху, стверджував він, вимагає віри в те, що «якийсь невизначений квазідарвінівський процес забезпечить збереження статей та правок, створених найбільш компетентними авторами».
Другим моментом критики було те, що редактори потурали своїм бажанням, оскільки витрачали час на незначні зміни, залишаючи важливі фактичні неточності на місці, і таким чином ігнорували потреби читачів. У пізнішій статті про Вікіпедію, після інциденту з Сайгенталером, МакГенрі повторив свої попередні заперечення і додав критику на адресу організації Вікіпедія, яка не змогла адекватно відреагувати на цю подію.
Статті МакГенрі про Вікіпедію викликали відгуки інших авторів. У відповідь на першу статтю МакГенрі Аарон Кроун з freesoftwaremagazine.com вважав її нападом на авторитет колективного виробництва, заснованого на загальному ресурсі, успіх якого, на його думку, вже мав вагомі докази. У відповідь на пізнішу статтю МакГенрі, , один з авторів TCS Daily, стверджував, що МакГенрі помилково вважав, що редакційний процес традиційних енциклопедій ефективний у запобіганні неточностям. Спираючись на власний досвід роботи в традиційних енциклопедіях, Ворстолл стверджував, що редакційний процес часто зазнає невдачі, оскільки людська природа підштовхує редакторів вибирати легкий шлях звернення до вторинних джерел замість того, щоб докладати зусиль для перевірки першоджерел. МакГенрі опублікував відповіді на обидві ці статті.
Примітки