Адріа́на Ле́лія Ка́льво (, 16 грудня 1947, , Буенос-Айрес, Аргентина — 12 грудня 2010, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинська фізикиня, професорка університету та дослідницею. Після викрадення у часи диктатури 1976—1982 років, стала правозахисницею і була першим свідком, який дав покази на суді над хунтами 1985 року.
Біографія Адріана Кальво народилася 16 грудня 1947 року у місті , провінція Буенос-Айрес, Аргентина.
Закінчила Національний університет Ла-Плати зі ступенем у фізиці у 1970 році. До 1977 року працювала викладачкою і дослідницею на факультеті точних наук. Була професоркою фізики на факультеті інженерії Університету Буенос-Айреса. Брала участь у профспілковій діяльності викладачів та викладачок університетів; була відомою як одна з засновниць Асоціації профспілок вчителів (AGD).
Її заарештували агенти військово-цивільної диктатури 4 лютого 1977 року вдома, коли вона була на шостому з половиною місяці вагітності третьою дочкою. Її чоловік, хімік (професор факультету інженерії Університету Буенос-Айреса та дослідник ), також був затриманий і згодом свідчив під час судових процесів.
Адріану Кальво таємно утримували під вартою в різних поліцейських дільницях провінції Буенос-Айрес: слідчій бригаді міста Ла-Плата, поліцейському загоні Арана, 5-й поліцейській дільниці в Ла-Платі та слідчій бригаді , відомій як «Pozo de Banfield». Під час перевезення до останнього місця утримання вона народила доньку, перебуваючи у машині з руками, скутими наручниками.
Адріану Кальво звільнили з незаконного утримання разом із її новонародженою донькою 28 квітня 1977 року. Відразу після звільнення вона намагалася зв'язатися з родинами інших затриманих. У випадку Інес Ортеги та її сина Леонардо, який народився в полоні, Кальво звернулася по допомогу до своєї колеги, фізикині з університету Ла-Плати.
Кальво була першою свідкою на суді над військовими хунтами 1985 року. Її свідчення стосувалися систематичної практики викрадення хунтою дітей незаконно ув'язнених противників режиму, зміни їхньої ідентичності і незаконного всиновлення.
Після викрадення Кальво стала активісткою у боротьбі за права людини. Вона була співзасновницею та лідеркою Асоціації колишніх ув'язнених та зниклих безвісти (AEDD), які постраждали під час останньої військово-цивільної диктатури в Аргентині.
Після звільнення Адріана Кальво продовжила свою академічну діяльність. Вона отримала ступінь докторки фізики в Національному університеті Ла-Плати в 1993 році. Вона також керувала двома докторантами на факультеті інженерії Університету Буенос-Айреса між 1996 і 2002 роками. Обидві дисертації стосувалися пористих та гранульованих середовищ.
Померла 12 грудня 2010 у Буенос-Айресі.
Спадщина Її смерть сколихнула правозахисні організації, колег та суспільство в цілому. Серед численних повідомлень було опубліковано некролог, написаний трьома дітьми, яких Адріана мала від Мігеля Анхеля Лаборде. Пошану також висловила аргентинська сенаторка та політична журналістка :
17 травня 2011 року в ESPCI Paris відбулася низка заходів, присвячених пам'яті Кальво.
7 березня 2023 року в Національному університеті Ла-Плати було проведено захід пам'яті Адріани Кальво у межах Тижня фемінізму і Місяця пам'яті, де було оголошено про створення університетської премії для борьців за права люди імені Адріани Кальвоhttps://unlp.edu.ar/institucional/ddhh/homenaje-a-adriana-calvo-58353/https://unlp.edu.ar/institucional/ddhh/la-unlp-entrega-el-reconocimiento-adriana-calvo-75111/.
Примітки