Олексі́й Іва́нович Бє́льський (1726, Санкт-Петербург, Російська Імперія — 21 травня [1 червня] 1796, там же) — російський художник з династії Бєльських, відомих російських живописців XVIII століття; академік Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
Біографія Олексій Бєльський писав переважно пейзажі, алегорії та картини на історичні сюжети . Будучи зарахованим у середині 1740-х років разом із братами Іваном і Юхимом у Канцелярію від будівель, навчався у І. Я. Вишнякова і працював під керівництвом майстрів італійського бароко Джироламо Бона, з 1747 року — Джузеппіо Валері і десюдепортів в Оранієнбаумі, Катерининському палаці в Царському Селі (1753-1755), Великому Петергофському палаці та будівлі Зимового палацу в столиці (1765-1769). Разом з братами писав ікони для церкви Зимового палацу (1764), Знамення Пресвятої Богородиці в Петергофі (1774), Різдва Христового в Різдвяній слободі (1786) і для Троїцького собору Олександро-Невської лаври (1790—1794). Розписував Андріївську церкву у Києві.
Олексій та Іван Бєльські вказані у реєстрі художників, відряджених у 1762 році до Москви «за нарядом» для розписування Тріумфальних арок, влаштованих з нагоди урочистого в'їзду на коронацію Катерини II . На цьому реєстрі рукою Якоба Штелина, який керував пристроєм «художньої частини» коронаційних урочистостей, зроблено позначку навпроти імені Олексія Івановича: «добрий декоратор».
Олексій Бєльський вважався найкращим із братів художником-декоратором. Він був також «алегоричним живописцем» та мозаїчистим. З 1768 після смерті М. В. Ломоносова керував «мозаїчної майстерні» Канцелярії від будов.
З середини 1760-х років Олексій Бєльський вважався «призначеним художником». У 1764 році був обраний академіком Імператорської академії мистецтв. У 1771 році за серію з чотирьох повчальних картин-панно, створених для Імператорського Виховного товариства шляхетних дівчат, отримав премію від Академії в 70 рублів (панно зберігаються в Російському музеї в Санкт-Петербурзі). У 1772 році Академія влаштувала А. І. Бєльському іспит, за результатами якого Контора будівельних справ зробила його в майстри, а в 1773 на підставі статуту Академії Олексій Іванович Бєльський зі своїм потомством отримав вільність.
«Повчальні картини-панно» для Імператорського Виховного товариства благородних дівчат. 1771. Полотно, олія. Державний Російський музей, Санкт-Петербург
Інші твори
Примітки
Література
Нариси життя та творчості. Каталог виставки
Зібрання творів
Словники та енциклопедії
Бельский, Алексей Иванович // Аавик — Бойко / сост.: О. Э. Вольценбург, Л. А. Беспалова, Т. Н. Горина … [и др.]. — М. : Искусство, 1970. — С. 351. — (Художники народов СССР : Биобиблиограф. слов. : в 6 т. [4 т., 5 кн.] / Акад. художеств СССР, НИИ теории и истории изобраз. искусств ; редкол.: Т. Н. Горина (отв. ред.), Т. К. Вагнер, Б. В. Веймарн … [и др.] ; 1970—, т. 1).
Посилання
Профіль А. І. Бєльського на офіційному сайті Російської академії мистецтв