Рейчел Міріам Марсія Фрі Рінаст (; 2 червня 1991, Бад-Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина) — швейцарська футболістка, захисниця німецького клубу «Санкт-Паулі». Народилася в Німеччині, але на міжнародному рівні представляє національну збірну Швейцарії.

Клубна кар'єра Народилася в невеличкому містечку Бад-Зегеберг, в землі Шлезвіг-Гольштейн. Футболом розпочала займатися в Німеччині. У сезоні 2007/08 років носила футболку команди «Олдеслое 2000», яка нещодавно вийшла до Другої Бундесліги, другого дивізіону жіночого чемпіонату Німеччини, де в чемпіонаті зіграла 5 матчів та відзначилася одним голом. Влітку 2008 року перейшла до представника Регіоналліги «Наге», з якою в травні 2009 року виграла жіночий кубок землі Шлезвіг-Гольштейн.

Наступного сезону знову змінила команду, підписала угоду з «Гольштайн Кіль», й повернулася таким чином до жіночої Другої Бундесліги, де зіграла 17 матчів у чемпіонаті плюс два останні матчі плей-оф, проти мюнхенського з «Ваккера» й допомогла зберегти своє місце в чемпіонатіVon „Jugend musiziert“ zu „Bundesliga trainiert“ – Interview mit Rachel Rinast . У сезоні 2010/11 років перейшла до іншого представника Другої Бундесіги, «Кельна», де протягом двох сезонів зіграла загалом 41 матч. Влітку 2012 року приєдналася до «07 Бад-Ноєнара», з якою вперше у кар'єрі грала в жіночій Бундеслізі (вищому дивізіоні чемпіонату Німеччини)Rachel Rinast ab kommender Saison in Bad Neuenahr . У Бундеслізі дебютувала 23 вересня 2012 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 3-го туру проти «Ессена». Рейчел вийшла в стартовому складі, а на 65-й хвилині замінила Сара Грегоріус.

Після банкрутства «07 Бад-Ноєнара» у червні 2013 року покинула клуб й повернулася до «Кельна», з яким була близька до підвищення в класі. Команда посівла друге місце, після «Занда», у Південній групі Другої Бундесліги 2013/14, але зуміла зробити це наступного сезону. Після прямого вильоту «Кельна» з чемпіонату, підписала контракт з «Баєром» (Леверкузен) на сезон 2016/17 роківB04-Frauen verpflichten Ehegötz, Schrum und Rinast . Після завершення сезону, в якому з «Баєром» вилетів з Бундесліги, переїхала до швейцарського «Базеля»Böni, Rinast und Ondrusova neu bei den FCB-Frauen .

У 2018 році переїхала до «Фрайбурга»Schweizer Nationalspielerin Rachel Rinast wechselt zum Sport-Club , однак у січні 2019 року, лише після п'яти зіграних матчів, вирішив залишити команду за власним бажаннямRachel Rinast verlässt den SC Freiburg .

Потім перейшла до ізраїльського клубу АСА (Тель-Авів), з яким виграла жіночу Прем'єр-лігу.

18 червня 2019 року повернулася до Кельна, знову одягнула футболку клубу через три роки після переходу, завдяки якій їм вперше в історії клубу вдалося уникнути вильоту з Бундесліги в сезоні 2021/22 років. Оскільки її контракт, термін дії якого закінчується 30 червня 2022 року, не був продовженийPaukenschlag bei Frauen: Rinast verlässt den 1. FC Köln!, а на новий сезон приєдналася до клубу «Грассгоппер». Після завершення сезону вона оголосила про завершення кар'єриIn eigener Sache. Rachel Rinast und Martina Moser neu Fussball-Expertinnen bei SRF, а 23 червня 2023 року перейшла до «Санкт-Паулі» з німецької Регіоналліги «Північ»FC St. Pauli holt Nationalspielerin Rachel Rinast .

Кар'єра в збірній Почала отримувати виклики від Швейцарської футбольної асоціації у 2015 році, коли тренер Мартіна Восс-Текленбург обрала викликала її до дорослої національної збірної, яка брала участь у Кубку Алгарве 2015 року. Дебютувала на вище вказаному турнірі 4 березня у першому переможному (2:0) матчі групи B проти Ісландії, в якому вийшла в стартовому складі та зіграла перші 57 хвилин. Також взяла участь у всіх трьох інших матчах своєї національної збірної: двох на груповому етапі та у плей-оф за сьоме місце, в якому програла Бразилії (1:4). Згодом Восс-Текленбург вирішила включити її до складу команди на переможний (5:1) товариський матч проти Швеції, який відбувся 5 квітня, а потім включив до списку з 23-х гравчинь, які зіграють на чемпіонаті світу 2015 року в Канаді, першому турнірі ФІФА, на який Швейцарія кваліфікувалася з моменту початку виступів жіночої збірної вище вказаної країниMartina Voss benennt ihre 23 Spielerinnen für die WM in Kanada . У Канаді зіграла у всіх чотирьох матчах своєї національної збірної, три з яких — у групі C, де з однією перемогою та двома поразками посіла третє місце на груповому етапі, хоча все ж пройшла до наступного раунду як найкраща третя команда, яка посіла третє місце, завдяки переконливій перемозі над Еквадором (10:1), а також у 1/8 фіналу, де мінімально програла господарям турніру Канаді (0:1).

Відтоді Восс-Текленбург регулярно викликала її до національної збірної, де вона брала участь у кваліфікації чемпіонату Європи 2017 року в Нідерландах, а також грала на Кубку Кіпру 2017 року, де розділила перемогу на турнірі зі своїми товаришами по команді, де перемогла в фіналі Південну Корею (1:0). Конкурентоспроможність команди підтвердив вихід до фіналу чемпіонату Європи, який у цьому випадку став першим континентальним турніром для збірної Швейцарії. Зіграла чотири матчі у кваліфікації, відзначилася першим голом за Швейцарію 20 вересня 2016 року на 54-й хвилині, зробивши рахунок 4:0 у переможному матчі проти Північної Ірландії. Потім, 22 липня 2017 року, вперше вийшов у фінал у другому матчі групи C групового етапу, де Швейцарія перемогла Ісландію з рахунком 2:1, що стало єдиною перемогою її національної збірної. Після поразки від Австрії у першому матчі з рахунком 0:1, відкрила рахунок у поєдинку проти Франції, який, зрештою завершився внічию (1:1), фактично вибивши швейцарок з турніру.

У наступні роки грала у відбіркових матчах чемпіонату світу 2019 року у Франції, де Швейцарія була змушена поступитися Нідерландам доступом до турніру ФІФА після двоматчевого фіналу в зоні плей-оф УЄФА, у Кубку Алгарве 2019 року, де його національна збірна мусила задовольнитися 8-м місцем, та у матчах кваліфікації чемпіонату Європи 2022 року в Англії, де з січня 2019 року тренером команди став Нільс Нільсен, який змінив Восс-Текленбург. Залишалася основною гравчинею у кваліфікації чемпіонату світу 2023 року, але наприкінці квітня 2023 року оголосила про завершення кар'єри у національній збірнійGott, jetzt bist du selber so ein Bünzli geworden . Тому вона відмовилася від виклику до національної збірної на чемпіонат світу.

Особисте життя Мати — швейцарка, а батько — німець. Під час перебування в Кельні вона вивчала педагогіку в Кельнському університеті та Німецькому спортивному університеті, спеціалізуючись на спорті та германістиці«Könnte mir auch vorstellen, die Männer-Nati zu kommentieren» .

У 2014 році стала запрошеною вокалісткою у пісні Grau репера Danga. Для чемпіонату Європи 2017 року вона записала пісню «United in Red» разом зі своїми партнерками по національній команді; стала головною виконавицею цієї пісніNati-Spielerin singt Corona-Krise weg! . У 2020 році вона взяла участь у кастингу FameMaker, але не пройшла далі попереднього раунду. Також у 2020 році вона взяла участь у церемонії нагородження талантів комедійного формату NightWash та вийшла до фіналу. Восени 2020 року вона записала пісню зі співаками Джоелом Неєм та Деном О'Клоком з дуету «Fimm», щоб привернути увагу до того факту, що жіночий футбол досі залишається поза увагою.

З червня 2021 року разом зі спортивним журналістом Тобіасом Холткампом публікує подкаст Neues vom Fußball.

Як експерт та коментатор, висвітлювала молодіжний чемпіонат Європи з футболу серед чоловіків 2023 року для Ran. У липні 2023 року приєдналася до команди експертів з жіночого футболу Швейцарського радіо та телебачення. Вона вперше змагалася на чемпіонаті світу 2023 року в Новій Зеландії, утворивши «ком-дует» з Келвіном СтеттлеромSRF: Rachel Rinast und Martina Moser werden Fussball-Expertinnen.

Починаючи з футбольного сезону 2024/25 коментує матчі чоловічої Прем'єр-ліги в прямому ефірі для Sky Sport Deutschland.

У травні 2025 року SRF оголосила її першою жінкою-футбольним коментатором у німецькомовній Швейцарії. Вона була коментатором на чемпіонаті Європи 2025 року, де знову коментувала в дуеті з Келвіном СтеттлеромRachel Rinast wird erste Fussball-Kommentatorin der Schweiz .

У 2025 році закінчила курс НФС та DFL «Менеджмент у професійному футболі»18 Teilnehmende schließen den DFB-/DFL-Lehrgang „Management im Profifußball“ ab .

Досягнення Клубні «Кельн» Друга Бундесліга Чемпіон (2): 2014/15, 2020/21

«Базель» Суперліга Швейцарії Срібний призер (1): 2017/18

АСА (Тель-Авів) Лігат Нашим Чемпіон (1): 2018/19

Кубок Ізраїлю Володар (1): 2018/19

У збірній Кубок Кіпру Володар (1): 2017

Примітки

Посилання Візитна картка гравчині на офіційному сайті ФІФА (архівна версія) Візитна картка гравчині на офіційному сайті Німецького футбольного союзу Візитна картка гравчині на офіційному сайті Швейцарської футбольної асоціації

Профіль гравчині на сайті soccerpunter.com Профіль гравчині на сайті soccerdonna.de Профіль гравчині на сайті footballdatabase.eu Профіль гравчині на сайті worldfootball.net Профіль гравчині на сайті fbref.com DANGA – "Grau" на YouTube