Історія монет міста Цюрих починається в ХІ столітті, коли власні монети карбувало абатство Фраумюнстер. У XII столітті у Цюриху родина Церінгенів мала монетний двір. Місто Цюрих почало карбувати власні пфеніги в 1417 році (разом з ангстером, плаппартом і крейцером). Останні кантональні монети перед введенням швейцарського франка в 1850 році були викарбувані в 1848 році.1 Rappen, 1842—1848
Перший цюрихський талер з'явився в 1512 році, ще з зображенням міських святих Фелікса, Регули та Ексуперантія. З 1525 року реформатський Цюрих карбував монети, на яких було зображено лише герб міста, без міських святих. Цюрихський талер був найбільшою срібною монетою Цюриха, поряд із золотими монетами (дукат, 1/2 дуката, 1/4 дуката) та менших монет із срібла (гульден або півталер, шилінг, батцен) та біллону (галер, раппен). Один талер поділявся на 2 гульдени, кожен з яких мав вартість 36 шилінгів. Один шилінг складався з 4 раппенів або 12 галерів. 11 талерів дорівнювали одній кельнській марці.
Після 1803 року Цюрих викарбував ще одну талерну монету («Neutaler» 1813 року), але вже з номіналом «40 батценів», а також півталер («20 батценів», 1813, 1826) і п'ята талера («8 батценів», 1810, 1814).
Монети Талери, подвійні талери та півталери вперше були викарбувані в Цюриху в XVI столітті. Найстаріша відома монета — гульден 1512 року.
Наприкінці XVIII століття карбувалися срібні монети вартістю 5 та 20 шилінгів, ½ та 1 талер.
Література
H. Meyer, «Die ältesten Münzen von Zürich oder Zürichs Münzgeschichte im Mittelalter», Antiquarische Gesellschaft in Zürich (1841), .
Див. також
Історія швейцарських монет
Посилання