Коршиков Іван Іванович (4 вересня 1950, Прудентове, Запорізька область — ) — український вчений, фізіолог і генетик рослин, доктор біологічних наук (1994), професор (2002).
Біографія
У 1967 році вступив до Кримського сільськогосподарського інституту ім. М. І. Калініна (тепер Кримський агротехнологічний університет) у Сімферополі, який закінчив у 1972 році з відзнакою, отримавши кваліфікацію вченого-агронома. Дипломну роботу виконував у Всесоюзному НДІ виноградарства і виноробства «Магарач» (тепер Інститут виноградарства і виноробства «Магарач») (м. Ялта). Після закінчення інституту працював близько півтора року в дослідному господарстві Українського НДІ зрошувального садівництва (тепер Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного) (м. Мелітополь).
Трудову діяльність розпочав у 1973 році у відділі фізіології стійкості рослин Донецького ботанічного саду АН УРСР на посаді інженера.
З 1979 року працював молодшим науковим співробітником, з 1982 року — старшим науковим співробітником. У 1989 році очолив лабораторію екологічної фізіології рослин, а з 2010 року — відділ популяційної генетики Донецького ботанічного саду НАН України.
У липні 2015 року був призначений директором Донецького ботанічного саду НАН України (офіційно — з 1 липня 2015 по 29 червня 2017). З 1 березня 2016 по 24 березня 2022 одночасно обіймав посаду директора Криворізького ботанічного саду НАН України. До 2022 року керував обома академічними ботанічними садами та очолював їхні вчені ради.
З 23 грудня 2015 року — голова Вченої ради Донецького ботанічного саду НАН України. З 6 вересня 2017 року — голова Вченої ради Криворізького ботанічного саду НАН України.
Кандидатську дисертацію на тему «Фитотоксичность фенольных ингредиентов загрязнения окружающей среды» захистив у Вільнюському університеті (Литва) у 1981 році. Докторську дисертацію захистив 1994 року у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка («Адаптація рослин до умов техногенно забрудненого середовища»). 18 квітня 2002 року йому присвоєно вчене звання професора.
Наукова діяльність
За роки науково-педагогічної роботи підготував 2 докторів і 19 кандидатів наук за спеціальностями молекулярна генетика, генетика, цитологія та гістологія, фізіологія рослин, ботаніка, екологія.
Коршиков І. І. є одним із засновників наукового напряму «промислова ботаніка», що досліджує взаємодію рослин з техногенно трансформованим середовищем. Його наукові інтереси охоплюють проблему стійкості й адаптації рослин до забруднення довкілля: він вивчав вплив викидів промислових підприємств та автотранспорту на рослини, можливість використання рослин як біоіндикаторів стану техногенного середовища та для фіторемедіації. Дослідження проводилися на різних рівнях — від фізіолого-біохімічного та молекулярно-генетичного до популяційного та фітоценотичного. Зокрема, Іван Іванович Коршиков довів, що промислові аерополютанти пошкоджують листя рослин не лише прямою дією, але й опосередковано — через активацію процесів пероксидного окиснення ліпідів у клітинах.
Під його керівництвом були визначені стійкі види деревних рослин, придатні для озеленення територій та санітарно-захисних зон металургійних комбінатів, коксохімічних і хімічних заводів Донбасу, а також для рекультивації териконів і відвалів содових виробництв.
Коршиков — визнаний фахівець у галузі популяційної генетики деревних рослин. Він одним із перших у колишньому СРСР почав застосовувати метод електрофоретичного розділення ізоферментів для ідентифікації генотипів рослин. У подальшому в його лабораторії одними з перших в Україні впроваджено сучасні молекулярно-генетичні методи (зокрема аналіз мікросателітної ДНК) для дослідження генетичного поліморфізму популяцій хвойних і листяних видів дерев. Під його керівництвом розвинувся новий напрям біології — «популяційна генетика техногенно порушених лісів». Практичним результатом цих досліджень стали рекомендації щодо формування локальних популяцій дерев на відпрацьованих промислових землях (відвали залізорудних кар’єрів Криворіжжя тощо) з метою відновлення рослинного покриву.
У рамках прикладних досліджень Коршиков разом із колегами з Донецького та Криворізького ботанічних садів НАН України займався проблемами фіторекультивації залізорудних відвалів Криворіжжя. Протягом багатьох років на відвалах було висаджено понад 100 видів деревно-чагарникових рослин, зокрема екзотичних із колекцій ботанічного саду. Дослідження Коршикова та його школи показали, що окремі види — тополя пірамідальна (Populus italica), тополя біла (P. alba), береза повисла (Betula pendula), черемушник магалебка (Padellus mahaleb), сосна кримська (Pinus pallasiana) та сосна звичайна (P. sylvestris) — відзначаються високою життєздатністю, колонізуючою активністю й перспективні для використання у рекультивації техногенних екотопів.
Наукова школа Коршикова розробила підходи до застосування вегетативно-рухливих видів (зокрема Populus italica, P. alba, Hippophaë rhamnoides), здатних формувати куртиноподібні угруповання площею до 500 м², що забезпечує їх ефективне закріплення на відвалах. У цьому напрямі він також став співавтором патенту на спосіб рекультивації залізорудних відвалів із використанням деревних видів, зокрема тополі білої.
Окрім наукової та організаційної діяльності, Коршиков займався громадською роботою. Він активно співпрацював із закладами вищої освіти: результати його досліджень використовуються у навчальному процесі провідних університетів (Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Криворізький державний педагогічний університет). Брав участь у популяризації науки, житті наукової громади Кривого Рогу, був членом академічних і громадських організацій.
Праці
І. І. Коршиков — автор близько 500 наукових публікацій, серед яких 7 монографій, а також понад 60 статей у фахових виданнях, що індексуються в міжнародній наукометричній базі Scopus.
Монографії
— дослідження токсичної дії промислових забрудників на рослини.
— узагальнення результатів досліджень щодо стійкості рослин до техногенного забруднення та фітоіндикації.
— механізми адаптації рослин до умов промислового забруднення довкілля.
— дослідження генетичного різноманіття та інтродукції кримської сосни на техногенно порушених землях.
— результати багаторічних досліджень генетичної структури та розмноження Pinus pallasiana в природних і техногенних умовах.
— оцінка виживання та росту деревних видів на відвалах гірничо-металургійних підприємств Кривбасу.
— узагальнення багаторічних досліджень урбанодендрофлори промислових міст Донбасу та Придніпров’я.
Інші праці
Окрім монографій, І. Коршиков опублікував численні статті в наукових журналах України та світу з питань екологічної фізіології, генетики популяцій і охорони довкілля. Його праці неодноразово цитувалися іншими дослідниками, а здобуті результати мають прикладне значення для лісового господарства, рекультивації земель і збереження біорізноманіття в техногенно порушених екосистемах.
Вибрані статті
Ivan Korshikov, Yulia Belonozhko, Helena Lapteva. Cytogenetic Abnormalities in Seed Progenies of Pinus pallasiana.... Ekológia (Bratislava), 38(2), 2019, c. 117–125. DOI: 10.2478/eko-2019-0009.
Ivan I. Korshikov, Yuliia O. Bilonozhko, Volodymyr M. Hrabovyi. Cytogenetic characteristics of seed progeny…. Ukrainian Botanical Journal, 78(6), 2021, c. 434–441. DOI: 10.15407/ukrbotj78.06.434.
Korshikov I. I., Ye. V. Lapteva, Yu. A. Tkachova. Variation in quantitative–dimensional characteristics…. Ukrainian Botanical Journal, 70(6), 2013, c. 805–812. [PDF].
Korshikov I. I., Y. A. Tkachova, S. N. Privalikhin. Cytogenetic abnormalities in Norway spruce seedlings…. Cytology and Genetics, 46, 2012, c. 280–284. DOI: 10.3103/S0095452712050064.
D. V. Politov, Ya. V. Pirko, N. N. Pirko, E. A. Mudrik, I. I. Korshikov. Analysis of mating system in two Pinus cembra L. populations…. Annals of Forest Research, 51, 2008, c. 11–18. DOI: 10.15287/afr.2008.141.
I. I. Korshikov, N. N. Pirko, E. A. Mudrik, Y. V. Pirko. Maintenance of genetic structure in progenies of marginal mountainous and steppe populations…. Silvae Genetica, 56(1), 2007, c. 1–10. DOI: 10.1515/sg-2007-0001.
I. I. Korshikov, E. A. Mudrik. Age-related dynamics of genetic variation…. Genetics, 42, 2006, c. 659–666. DOI: 10.1134/S1022795406050103.
Патенти Патент України на корисну модель № 42241. «Спосіб термостресової стимуляції коренеутворення стеблових живців для прискореного розмноження декоративних деревно-кущових листяних рослин». Зареєстровано 25.06.2009. Патент України на корисну модель № 80588. «Спосіб сприяння природному відновленню сосни звичайної на крейдяних відвалах та кар’єрах содового виробництва Донецької області». Зареєстровано 10.06.2013. Патент України на корисну модель № 81558. «Спосіб генетичного маркування і відбору дерев з підвищеною гетерозиготністю насіння у природних популяціях сосни Станкевича». Зареєстровано 10.07.2013.
Нагороди та відзнаки
Премія НАН України імені В. Я. Юр’єва (2008) — за серію праць «Акліматизація та селекція рослин у техногенно трансформованому середовищі (популяційно-генетичні та еколого-созологічні основи)».
Нагрудний знак «За підготовку наукової зміни» (НАН України) (2010). Пам’ятна відзнака НАН України на честь 100-річчя Академії (2018). Нагрудний знак «За наукові досягнення» (НАН України) (2020). Почесні грамоти Президії НАН України, Донецької обласної ради та Криворізької міської ради — за заслуги у науковій і громадській діяльності. Золота медаль ВДНГ СРСР. Бронзова медаль ВДНГ СРСР.
Примітки
Посилання Коршиков Іван Іванович // Енциклопедія Сучасної України. — Автор статті: О. З. Глухов. Профіль на сайті НАН України. Профіль І. І. Коршикова в Scopus — науковометричні показники науковця. Івану Івановичу Коршикову — 70 / Ю. В. Лихолат, І. П. Григорюк, Я. В. Пірко // Наукові праці Інституту степового лісівництва НАН України, 2020.