Бездеж (зустрічаються також варіанти Бездзеж та Бяздзі́ж; , ) — село (агромістечко) в Дорогичинському районі Берестейської області Республіки Білорусь. Адміністративний центр Бездіжанської сільської ради. Розташоване в болотистій місцевості неподалік від Спорівського озера.
Геологія За 0,3 км на захід від села знаходиться Бездезьке крейдяне родовище.
Історія Перша письмова згадка про Бездеж датується 1409 роком. Згідно з адміністративно-територіальною реформою ВКЛ (1565—1566) місто увійшло до складу Пінського повіту Берестейського воєводства. 8 вересня 1771 року загін барських конфедератів під командуванням Великого гетьмана литовського Михайла Казимира Огінського в битві під Бездежом змусили невеликий московитський загін скласти зброю.
Унаслідок Третього поділу Речі Посполитої (1795) Бездеж опинився у складі Російської імперії, у Кобринському повіті Слонімської губернії (з 1797 року у Литовській губернії, з 1801 року — в Гродненській губернії).
Згідно з Ризьким миром (1921), Бездеж увійшов до складу міжвоєнної Польської Республіки, де став центром сільради Дорогичинського повіту Поліського воєводства.
У 1939 році Бездеж увійшов до складу Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки. У 1940 році статус поселення було понижено до села, яке стало центром сільради Дорогичинського району.
17 січня 1999 року в селі було відкрито Бездезький музей народної творчості «Бездзежскі фартушок».Вероника Черкасова. Единственный в мире музей фартуков находится в белорусской деревне // «Салідарнасць», 29 кастрычніка 2004.Валентина Козлович. В. Казловіч. Турист, как и лен, любит поклон // «Советская Белоруссия» № 232 (22142), 8 снежня 2004. При будинку культури діє ансамбль народної пісні та музики «Сваяки».
Галерея
Населення
19 століття : 1830 р. — 176 чоловіків, з яких 6 були дворянами, 1 був священиком та 169 були міщанами-християнами та селянами .
Пам'ятки
Колона на честь Конституції 3 травня (XVIII століття) Церква Святої Трійці (XIX століття) — Церква Святої Трійці (1784) — Церква Різдва Христового (XXI століття) Геодезична дуга Струве: пункт «Бездеж», 1,8 км від центру села — Музей народного мистецтва «Бездзежскі фартушок»
Відомі люди
Іван Петрович Протасевич (1940—1990) — білоруський анатом. Доктор медичних наук (1985), професор (1985).
Примітки
Література
Алесь Карлюкевич. З поліського села Бездзеж // Маладость, No10, 2008.
Соркіна I. Малі міста Білорусі кінця XVIII — першої половини XIX століття. — Вільнюс: ЄГУ, 2010. — 488 с. ISBN 978-9955-773-33-7.
Посилання
Музей народнай творчасці «Бездзежскі фартушок», старонка Драгічынскага райвыканкама Бездзеж чакае ў госці!, Беларускае Радыё Рацыя, Зміцер Кісель Адзіны ў свеце музей фартухоў знаходзіцца ў беларускай вёсцы // Салідарнасць, 20.09.2006 В. Казловіч. Турист, как и лен, любит поклон // Советская Белоруссия № 232 (22142), 8 снежня 2004