Луї Жілле (Louis Gillet; нар. 11 грудня 1876 року в Парижі — пом. 1 липня 1943 року в Парижі) — французький історик мистецтва, історик літератури та член Французької академії.
Біографія Луї Жілле народився в Парижі 11 грудня 1876 року. Він навчався в Колежі Станіслава в Парижі у Вищій нормальній школі (École normale supérieure), але провалив іспит на агрегацію. У 1901 році він був лектором в Університеті Грайфсвальда, потім викладачем філософії в Леневані. У 1904 році він став лектором історії мистецтва в Католицькому інституті в Парижі, а в 1907 році професором в Університеті Лаваля в Канаді. З 1912 року до своєї смерті він керував колекцією творів мистецтва, що зберігалася у Нелі Жакмар у монастирі Шаалі. Окрім численних книжкових публікацій, він регулярно писав для «Revue des Deux Mondes». З 1937 року він був директором Паризького товариства конференцій (Société des Conférences de Paris).
Жилле, який відкрив для себе італійське мистецтво ще в дитинстві завдяки подорожам з батьками та Шартрському собору під час військової служби, почав публікувати праці про французьке та італійське мистецтво з 1904 року. Його «Історія жебручих орденів» 1912 року була визнана справжнім науковим шедевром. У 15-томній «Історії французької нації», виданій Габріелем Аното, він написав 11-й том про мистецтво (1922). Він також публікував праці про англійську літературу (Шекспір, Джеймс Джойс, Д. Г. Лоуренс). Його книга про Данте 1941 року була перекладена німецькою мовою в 1948 році.
Жилле, який дружив з Огюстом Роденом, Клодом Моне, Шарлем Пегі, Роменом Ролланом та Полем Клоделем, був обраний до Французької академії (місце № 13) у 1935 році. Він помер у 1943 році у віці 66 років.
Луї Жилле був зятем Рене Думіка та батьком архітектора Гійома Жилле. На його честь названо вулицю в містечку Саннуа.
Праці
1904. Nos maîtres d'autrefois. Les Primitifs français. 1907. Raphaël. 1913. La Peinture en Europe au XVIIe et au XVIIIe siècles. 1921. Watteau. 1921. La bataille de Verdun. 1922. Histoire des Arts. (Histoire de la Nation française, hrsg. von Gabriel Hanotaux, Bd. 11) 1925. Lectures étrangères. 1927. Trois variations sur Claude Monet. 1928. La Peinture française. Moyen Age, Renaissance. 1928. Dans les montagnes sacrées. Orta, Varallo, Varese. 1929. Sainte Beuve et Alfred de Vigny. Lettres inédites. 1929. La Cathédrale de Chartres. 1931. Shakespeare. 1934. Rome et Naples. 1935. Londres et Rome. 1935. La cathédrale vivante. 1937. Rayons et ombres d'Allemagne. 1937. Essai sur l'art français. 1937. Rayons et ombres d'Allemagne. Flammarion, Paris. 1941. Dante. Flammarion, Paris. 1949. Correspondance entre Louis Gillet et Romain Rolland.
Примітки
Література Véronique Gerard Powell: «Louis Gillet, écrivain d'art.» In: Revue Des Deux Mondes 2012, S. 151—156.
Посилання
Привітальне слово на честь Жілле у Французькій академії