Павел Конрад Блев (Paweł Konrad Blew; 1 жовтня 1901, Короново — 11 вересня 1939, Осек) — польський офіцер, капітан піхоти Польської армії.

Біографія Другий син Яна Блева та Болеслави, уродженої Клайбор. У нього було два брати. Його старший брат, Максиміліан, також був кадровим офіцером, брав участь у Сілезькому повстанні та оборонній війні проти нацистських загарбників як офіцер з мобілізації в 73-му піхотному полку та загинув у таборі для військовополонених у 1943 році. Його молодший брат, Юзеф, був учителем, закінчив війну в Польських збройних силах на Заході та повернувся до Польщі в 1946 році.

У січні 1919 року Павел Блев, бувши учнем середньої школи в Накло-над-Нотецем, переплив Бидгоський канал без згоди батьків — під вогнем прикордонної охорони — і дістався повстанців. Він брав участь у Великопольському повстанні, а потім у війні проти більшовиків у 1920 році. 27 червня 1935 року його підвищили до капітана, зі старшинством з 1 січня 1935 року, й він отримав 38-й ранг у корпусі піхотних офіцерів. Його останнім призначенням як кадрового офіцера Польської армії перед початком Другої світової війни був 73-й піхотний полк у Катовицях. У 1939 році він служив командиром 2-ї роти Національної оборони «Мисловіце», що входила до складу батальйону Національної оборони «Катовіце». Він також служив командиром округу військового полку «Катовіце I» у Мисловицях.

Під час мобілізації його перевели до 201-го піхотного полку 55-ї піхотної дивізії, що входила до складу Армії «Краків», на посаду командира батальйону.

Він командував батальйоном у важких оборонних боях армії від Пщини до Осека на річці Вісла. Він загинув 11 вересня, захищаючи переправу армії «Краків» через Віслу в Осеку.

Нагороди Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Срібний хрест Заслуги Virtuti Militari, срібний хрест (посмертно)

Література

Władysław Adamczyk, Przeciw nawale, — wrzesień 1939 r., Instytut Wydawniczy «PAX», Warszawa 1970.

Ppłk. w st. sp. Władysław Steblik — Walki Armii «Kraków» w odwrocie znad Nidy i Dunajca nad San — Wojskowy Przegląd Historyczny, nr 1/1970