Майдан Національної Гвардії — майдан у центральній частині Харкова, в історичній місцевості Залопань і Гончарівка, в Новобаварському адміністративному районі міста. Площа спланована у 1822 році й первісно мала назву Жандармської.
Історія
На території сучасного майдану в другій половині XVIII століття при Дмитрівській церкві розташовувалося прихідське Дмитрівське кладовище. Воно простягалося аж до Холодної гори. У перших десятиліттях XIX століття цвинтар ліквідовано, а за планом міста 1822 року на його місці запроєктували майдани. Північну частину передбачалося використати під будівництво тюремного замку, через що вона отримала назву Тюремна. Південну частину почали називати Жандармською, оскільки тут розмістилася жандармська команда Харкова, її житлові приміщення для рядових, кухня, стайні та господарські будівлі. Для жандармської казарми у 1842 році на майдані зведена кам'яна будівля, яка збереглася донині. На площі також діяли третя поліційна та пожежна частина з каланчею, яка нині є пам'яткою архітектури.
У другій половині XIX століття Жандармська площа стала одним із культурних центрів міста. У 1882 році міська дума дозволила спорудження цирку Соломонського, а згодом — цирку . У 1892 році Акім Нікітін звів нову дерев'яну будівлю з пічним опаленням, яку активно використовували для вистав. Поруч розташовувався сквер, де відпочивала міська публіка. У 1906 році купець Генріх Грикке спорудив перший у Харкові кам'яний цирк-театр Грікке за проєктом архітекторів Мечислава Коморницького та Володимира Хрустальова.
На розі Жандармської площі та Катеринославської вулиці зберігся двоповерховий будинок 1843 року — колишня садиба штабсротмістра Володимира Хлопова. У середині XIX століття вона перейшла до купця й фотографа Василя Досєкіна, який облаштував тут власне фотоательє. Нині його роботи з краєвидами Харкова є цінним історичним джерелом.
15 листопада 1919 року площу перейменували на Всевобуча — на честь системи загального військового навчання. У 1925 році вона отримала назву Червоного Міліціонера, яка в повоєнні десятиліття скоротилася до «майдану Міліціонера». Під час німецької окупації (1942—1943) тимчасово відновили стару назву — Жандармська. 17 травня 2016 року в межах декомунізації площі присвоєно сучасну назву — майдан Національної гвардіїРозпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 181 «Про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова» від 17 травня 2016 року.
Будівлі Нині за адресою майдан Національної Гвардії розташовано лише дві будівлі: № 15 і № 17. Сам майдан офіційно простягається як вулиця від будинку № 47/49 на вулиці Полтавський шлях, перетинаючи Малу Гончарівську вулицю, впадає у Сімферопольський провулок. Однак до майдану також відносять Гончарівський сквер, частину Гончарівського бульвару й вулиці Полтавський шлях, які раніше входили до складу майдану, однак нині виключені з його межПлан міста Харкова. Масштаб 1:25000. 1938 рікПлан міста Харкова. Масштаб в англійському дюймі 200 сажнів, 1887 рік, Санкт-Петербург. Видавництво картографічного відділення А.Ільїна.
Будівлі на майдані
№ 15 — будівля автосервісу. № 17 — будівля цирку-театру Грікке, пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 8803-ХаНаказ Міністерства культури України від 14 серпня 2013 року № 757 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Будівля побудована у 1905—1906 роках за проєктом архітекторів Володимира Хрустальова та Мечислава Коморницького. До цього тут існували цирки Соломонського, а згодом — .
Будівлі, що виходять на майдан
вулиця Полтавський Шлях, 47/49 — кутовий колишній прибутковий будинок Е. Фельдмана, побудований у 1914—1915 роках за проєктом Віктора Естровича. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7306-ХаНаказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». вулиця Мала Гончарівська, 16 — двоповерхова будівля, ймовірно, початок ХХ століття. вулиця Полтавський Шлях, 43 — колишня садиба штабсротмістра Володимира Хлопова, побудована у 1843 році. У середині XIX століття тут розміщувалося фотоательє Василя Досєкіна. вулиця Полтавський Шлях, 50 — Залопанська пожежна частина, пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7307-Ха. Споруджена у 1845 році й реконструйована у 1908 за проєктом Бориса Корнієнка. вулиця Полтавський Шлях, 45 — колишня жандармська казарма, зведена у 1842 році. Пізніше будівля передана під митницю, а нині тут розташований Новобаварський районний суд міста Харкова. бульвар Гончарівський, 2 — колишні склади митниці, кінець ХІХ століття. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7207-Ха.
Галерея
Див. також
Національна гвардія України Жандармерія
Примітки
Посилання