Барбара Фіцджеральд Гарві (; — ) — англійська історикиня-мідієвістка та науковиця, що спеціалізувалася на англійському чернецтві, зокрема на Вестмінстерському абатстві. У 1955—1993 роках була науковою співробітницею та викладачкою історії в Сомервіль-коледжі в Оксфорді.
Біографія Народилася 21 січня 1928 року. Росла в Девоні та здобула освіту в школах у Тінмуті та в Ексетері. 1946 року вступила до Сомервіль-коледжу в Оксфорді, отримавши відкриту стипендію. Там на неї значно вплинула її викладачка з історії Мей Маккісак: викладачка й учениця «об'єднали зусилля подолати прірву між середньовічною та ранньою сучасною добами, що рідко вдається».
Здобувши ступінь бакалавра, Гарві залишилася в Сомервіль-коледжі, щоб завершити дисертацію «Маєток Ісліп від завоювання до розпаду» 1951 року.
Кар'єра Здобувши ступінь бакалавра, Гарві викладала рік на кафедрі шотландської історії Единбурзького університету та три роки в Лондонському коледжі королеви Марії, де серед її студентів був молодий Рой Стронг. 1955 року замінила Мей Маккісак, яка виходила на пенсію. Гарві вийшла на пенсію 1993 року. За роки роботи в коледжі вона обіймала посади декана, бібліотекаря та проректора, а також університетського оцінювача протягом 1968—1969 навчального року. 1989 року читала лекції Форда з британської історії на тему «Життя і смерть в Англії 1140—1540 років, чернечий досвід». 1982 року обрана членом Британської академії. 1997 року отримала звання командора Ордена Британської імперії на церемонії з нагоди дня народження за заслуги в галузі середньовічної історії. Обрана членом Королівського історичного товариства.
Серед її учениць в Сомервіль-коледжі була Еліс Прохаска, яка згодом обіймала посаду директора коледжу у 2010—2017 роках. Серед інших були історикині середньовіччя Керолайн Баррон та Тереза Веббер. Її найвідомішим аспірантом був Джон Блер, науковий співробітник Коледжу королеви в Оксфорді та співредактор фестшрифту на її честь разом із Браяном Голдінгом, ще одним аспірантом.
Стала співлауреаткою Історичної премії Вольфсона 1993 року за свою книгу «Життя та смерть в Англії 1100—1540: Чернечий досвід», яка досліджує життя ченців у Вестмінстерському абатстві, одному з найбільших середньовічних монастирів Англії. Книга основана на її лекціях Форда, прочитаних чотири роки тому. З 1993 року була почесним членом Сомервіль-коледжу в Оксфорді.
Померла 12 серпня 2025 року у 97 років.
Бібліографія
Custumal (1391) and Bye-laws (1386—1540) of the Manor of Islip (editor and translator; Oxfordshire Record Society, 1959) «Draft Letters Patent of Manumission and Pardon for the Men of Somerset in 1381», The English Historical Review (1965) Documents Illustrating the Rule of Walter de Wenlok, Abbot of Westminster, 1283—1307 (editor; Camden Society, 4th series, no. 2, 1965), «The Population Trend in England between 1300 and 1348», Transactions of the Royal Historical Society (1966) «The Leasing of the Abbot of Westminster's Demesnes in the Later Middle Ages», The Economic History Review (1969) Westminster Abbey and its Estates in the Middle Ages (Oxford: Oxford University Press, 1977), The Westminster Chronicle, 1381—1394 (co-editor and translator with L. C. Hector; Oxford: Oxford University Press, 1982), Monastic Dress in the Middle Ages: Precept and Practice (Canterbury: William Urry Memorial Trust, 1988), Living and Dying in England, 1100—1540: The Monastic Experience (Oxford: Oxford University Press, 1993), The Twelfth and Thirteenth Centuries, 1066–c.1280 (editor; Short Oxford History of the British Isles; Oxford: Oxford University Press, 2001), The Obedientiaries of Westminster Abbey and their Financial Records, c. 1275 to 1540 (Woodbridge: Boydell & Brewer, 2002), The States of the Manors of Westminster Abbey c.1300 to 1422 (co-editor with C. M. Woolgar; Oxford: Oxford University Press for the British Academy, 2019),
Примітки
Посилання